Документ про підозру, підписаний генеральним прокурором Русланом Кравченком щодо очільника НАБУ Семена Кривоноса, не втратить чинності автоматично після відставки генпрокурора. Процес повідомлення про підозру ще не добіг кінця, тому майбутній керівник Офісу генерального прокурора матиме повноваження переглянути або скасувати це рішення. Про це в етері телеканалу “Апосторф” розповів Сергій Миткалик, який очолює правління ГО “Антикорупційний штаб”. За його твердженням, подання заяви про звільнення не означає миттєвого припинення повноважень Кравченка. Генпрокурор зберігатиме свою посаду доти, доки Верховна Рада не ухвалить згоду на його звільнення, а президент не підпише відповідний указ. Юридично він залишається на посаді попри фактичний запуск процедури звільнення, а його останні кроки можуть бути спробою зберегти власний авторитет на тлі потенційних претензій з боку антикорупційних структур. Миткалик також припустив наявність у Кравченка проблем у межах справи “Карфаген”, де, за його словами, може фігурувати Сергій Кропива, котрий є його близькою довіреною особою. Експерт зазначив, що поки процедура не завершена, Кравченко залишається на чолі відомства, а його дії виглядають як спроба захистити себе на випадок появи питань від антикорупційних органів у справі “Карфаген”, де також готується підозра щодо Сергія Кропиви. Активність посадовця та підписання підозр почалися якраз перед направленням подання до парламенту. Публікація матеріалів стосовно Кривоноса може бути комунікаційною контратакою після усвідомлення неминучості втрати посади. За словами експерта, оприлюднене відео у справі Семена Кривоноса є низькопробним кіно, а не серйозними матеріалами. Оскільки події стосуються 2008 року, терміни притягнення до відповідальності та позовної давності вже минули. На думку фахівця, Кравченко намагається врятувати власну фігуру перед звільненням та можливими питаннями від антикорупціонерів. Подібні публічні конфлікти шкодять міжнародному іміджу держави, особливо з огляду на перебування Кравченка у закордонному відрядженні під час таких заяв. Щодо юридичної долі внесених до ЄРДР даних, Миткалик акцентував, що внесення інформації та вручення підозри є різними процесуальними кроками, а остаточне рішення прийматиме новий очільник відомства або виконувач обов’язків. Наступник зможе змінити або скасувати цей документ, адже виписка підозри та процедура повідомлення мають різні зміст і форму. Для керівників антикорупційних структур діє особливий порядок провадження, а оголошувати підозру може виключно генеральний прокурор або в.о. генпрокурора. Окремо експерт прокоментував твердження Кравченка про нібито підготовлені підозри керівникам антикорупційних органів, яким перешкоджав президент Володимир Зеленський. На думку Миткалика, це може бути частиною інформаційної кампанії для відвернення уваги від проблем самого Кравченка у справі “Карфаген”. Подібні заяви негативно позначаються на репутації України, тим більше що вони лунають під час закордонного відрядження Кравченка, а подальший розвиток подій залежатиме від нового очільника відомства. Вранці 14 вересня Кравченко повідомив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу через можливе підроблення документів задля незаконного отримання великої вигоди та фіктивне усиновлення. Після цього Володимир Зеленський заявив про необхідність звільнення генпрокурора. Згодом Кравченко підтвердив перебування у закордонному відрядженні в Литві, куди, за інформацією журналістів, також виїхала його дружина Олександра Кравченко. Голосування у Верховній Раді за відставку Руслана Кравченка заплановане на 15 вересня, тоді як розслідуванням проти директора НАБУ займалася Служба безпеки України.