Розмови про енергетичне перемир’я між Україною та Росією наразі залишаються лише на рівні риторики. Офіційних домовленостей не існує, а в Кремлі заперечують наявність будь-яких зобов’язань щодо припинення ударів по українській енергетиці. Науковий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов зазначає, що для реального перемир’я потрібні чіткі механізми контролю та відповідальності за порушення, наприклад, у вигляді посилення санкцій.
Експерт припускає, що дискусії навколо цієї теми можуть бути пов’язані з позицією Дональда Трампа щодо цін на пальне у США. Проте Леонов наголошує, що головними чинниками зростання цін є ситуація на Близькому Сході та в районі Перської затоки, а не українські удари по російських об’єктах. Якщо після можливого припинення атак ціни на пальне продовжать зростати, інтерес Трампа до цієї ініціативи може згаснути, що важливо напередодні виборів до Конгресу США.
На думку Леонова, Росія може погодитися на тактичну паузу в ударах, щоб накопичити ресурси для атак у зимовий період або через проблеми з постачанням комплектуючих з Китаю для дронів. Також це може бути спробою продемонструвати готовність до компромісів перед Трампом. Однак навіть у разі домовленості Росія навряд чи повністю припинить атаки, ймовірно, перенісши акцент на залізницю, склади та цивільну інфраструктуру. Для України така пауза могла б стати можливістю для накопичення ресурсів, але наразі жодних узгоджених термінів чи гарантій виконання умов з боку Москви немає.
Раніше Дональд Трамп заявив про нібито досягнуту домовленість, проте це було передчасно, оскільки умови не були узгоджені. Володимир Зеленський зазначив, що Україна готова до деескалації за умови реальної готовності Росії припинити удари по критичній інфраструктурі. Водночас, за даними Financial Times, Володимир Путін не прагне такої угоди до зими, розраховуючи на посилення тиску на Київ через атаки на енергетику.