Конгрес США ухвалив Закон Ліндсі Грема, що розширює санкційний інструментарій проти Росії та Ірану. Документ дозволяє президенту вводити тарифи до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російських енергоносіїв. Важливо розуміти, що це не нафтове ембарго, а потужний інструмент дипломатичного тиску. Ефективність закону залежатиме від дій Білого дому, Мінфіну, Держдепу та Офісу торгового представника США.
Згідно з розділом 113, під вторинні тарифи підпадають країни, що входять до п’ятірки найбільших імпортерів російської нафти за фізичним обсягом за останні 12 місяців. Кожні 180 днів цей список переглядатиметься. Президент має право встановлювати тарифи від 0% до 100%, залежно від того, чи вживає країна заходів для скорочення закупівель. Це створює систему переговорів: зменшення імпорту нафти дозволяє уникнути тарифів на експорт товарів до США.
Ситуація з малими покупцями, такими як Угорщина, Словаччина та Азербайджан, виглядає керованою. Для Угорщини та Словаччини існують альтернативні шляхи постачання через нафтопровід Adria/JANAF, а Азербайджан може замістити російську нафту власною або казахстанською. Проте для Індії та Китаю ситуація складніша через триваючу американо-іранську війну. Конфлікт призвів до дефіциту нафти на Близькому Сході, зростання цін та логістичних ризиків. Індія вже зіткнулася зі зростанням витрат на імпорт на 25,8% у серпні, тому повна відмова від російської нафти для неї є вкрай важкою. Китай, своєю чергою, використовує російську нафту як стратегічний ресурс, що не потребує транспортування через небезпечні морські шляхи, як-от Ормузька протока.
Окремою інтригою залишається склад п’ятірки імпортерів. Хоча в поясненнях розробників згадувалися Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан, Туреччина за обсягами закупівель (317 тис. б/д у 2025 році) випереджає багатьох із них. Остаточне рішення щодо списку прийматиме Офіс торгового представника США. Отже, Закон Грема є не автоматичним механізмом, а важелем впливу, успіх якого залежатиме від майстерності американської дипломатії в умовах глобальної енергетичної кризи.