Російська Федерація активно нарощує випуск реактивних ударних безпілотників та створює нові платформи, які дедалі сильніше ускладнюють роботу української протиповітряної оборони. Водночас Україна веде роботу над власними дронами-перехоплювачами, проте на їхнє повномасштабне виробництво та забезпечення ними Сил оборони знадобиться від кількох місяців до пів року. Про це розповів Богдан Долінце, експерт у галузі розвитку озброєння та новітніх технологій, під час етеру на телеканалі “Апостроф”.
За словами фахівця, збільшення кількості реактивних БПЛА під час нещодавніх атак було прогнозованим. Москва намагається масово виготовляти подібні засоби ураження та розширювати лінійку нових платформ. Зокрема, йдеться про такі розробки, як “Бандероль” і “Гербера-5”, а також про різноманітні літаки-мішені, призначені для імітації крилатих ракет. Експерт наголосив, що ворог докладає максимальних зусиль для масштабування випуску реактивних дронів.
Попри окремі невдалі випробування, чимало вітчизняних виробників уже демонструють помітні успіхи у створенні безпілотників-перехоплювачів. Проте після появи дієвого засобу доведеться налагоджувати його масовий випуск, навчати операторів і виробляти тактику застосування. Долінце підкреслив, що для забезпечення Сил безпеки та оборони знадобляться тисячі таких пристроїв, адже ворожі дрони здатні змінювати траєкторії, і для гарантованого знищення однієї цілі одного перехоплювача часом буває замало. Перші наслідки такого масштабування стануть помітними за кілька місяців.
Наразі окремі російські апарати здатні розганятися до 700–750 км/год. У майбутньому ворог планує вдосконалити ці технології, через що швидкість таких цілей може зрости до 800–1000 км/год, наблизившись до показників традиційних крилатих ракет. Це створить нові серйозні виклики для української ППО: у разі такого зростання швидкості реактивні дрони-перехоплювачі можуть втратити ефективність, тож Україні доведеться створювати перехоплювачі ракетного класу.
Крім того, Росія зберігає потенціал для здійснення масованих ударів, зокрема завдяки наявним запасам і подальшому виробництву ракет Х-101. Точний план ворожого командування залишається невідомим, проте для підготовки та накопичення засобів для масштабного обстрілу противнику зазвичай потрібно близько 5–7 днів, тому до подібної атаки слід готуватися у найближчі дні.
Як раніше інформував “Апостроф”, у ніч на 17 вересня столиця України зазнала комбінованого удару ракетами та безпілотниками. Унаслідок цього в кількох районах Києва зафіксовано пошкодження житлових будинків, складських приміщень, офісів та нежитлових споруд. Кількість постраждалих громадян збільшилася до 12 осіб, серед яких є двоє дітей.