Естонський уряд висловив готовність миттєво перекрити кордон із Російською Федерацією у ситуації зміни безпекових умов, зокрема якщо в РФ оголосять загальну мобілізацію. Про це повідомив прем’єр-міністр Крістен Міхал на урядовій пресконференції спільно з главою Міністерства закордонних справ Маргусом Тсахкною, про що інформує ERR. Керівник уряду наголосив, що Естонія постійно моніторить події в Росії. За його твердженням, щомісячні втрати російських військ убитими й пораненими становлять 30–40 тисяч осіб, через що держава-агресорка буде змушена вдаватися до нових кроків задля продовження бойових дій. На думку Міхала, країнам Європейського Союзу та НАТО необхідно бути готовими до такого розвитку подій. Залежно від рівня загрози застосовуються різні запобіжні заходи. За словами прем’єра, кордон можна закрити негайно, як це вже робили раніше у випадках заворушень на прикордонних пунктах. Міністр внутрішніх справ та Департамент поліції і прикордонної охорони обізнані з цим, і країна має технічну можливість швидко припинити роботу прикордонних переходів, причому під час прийняття подібних рішень обов’язково враховується принцип взаємності. Зі свого боку, міністр закордонних справ Маргус Тсахкна висловився про урядовий документ стосовно потенційної російської мобілізації, підкресливши, що Кабінет міністрів з питань безпеки систематично аналізує різноманітні сценарії щодо можливих дій Росії, яка залишається головним джерелом загрози. На сьогодні в Естонії вже скорочено графік роботи прикордонних пунктів та запроваджено режим повного митного контролю, хоча раніше ініціативи про повне закриття кордону з РФ не отримували достатньої внутрішньої підтримки. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що російський диктатор Володимир Путін готує чергову хвилю мобілізації та має намір розширити масштаби протистояння проти України до настання осені, а також готує нові удари по українських містах. Глава держави виокремив два потенційні сценарії для України у зимовий період: пріоритетним напрямом є запуск переговорного процесу щодо завершення війни, а другим варіантом — продовження бойових дій із нарощуванням мобілізаційних зусиль та залученням додаткових ресурсів. Пізніше Зеленський підтвердив, що ці дані надійшли від розвідки. За його інформацією, російське керівництво має плани здійснити додаткову приховану мобілізацію та мобілізувати від 300 до 500 тисяч осіб, оскільки очільник Кремля не планує припиняти війну і готується підсилити мобілізаційні заходи після вересневих виборів. Російська служба BBC повідомляла, що в РФ спростовують плани щодо проведення мобілізації для поповнення армії, стверджуючи, нібито потреби військ задовольняються за контрактом. Водночас західні аналітики вказують на проблеми з набором та нестачу боєздатної піхоти на фронті. В Інституті вивчення війни (ISW) зазначали, що у кремлівських колах обговорюють різні сценарії можливої осінньої мобілізації, хоча остаточного вердикту російський президент Володимир Путін ще не ухвалив, проте влада вже формує необхідні умови для такого кроку в майбутньому. За інформацією Центру протидії дезінформації, російська православна церква почала готувати ідеологічне підґрунтя для посилення мобілізаційних процесів у країні. Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя прокоментував чутки про ймовірну масову мобілізацію в РФ, зазначивши, що на цей момент Кремль подібних кроків не планує, проте запропонував дочекатися завершення майбутніх виборів. Утім, керівник ЦПД при РНБО Андрій Коваленко заявив, що прихована мобілізація в Росії вже посилюється, а її розмах може вплинути на рішення Путіна щодо оголошення мобілізації на початку жовтня. Наприкінці серпня постійний представник України при ООН Андрій Мельник під час виступу на засіданні Ради Безпеки ООН звернувся до росіян через загрозу нової хвилі примусової мобілізації після виборів до Держдуми РФ, закликавши їх залишати країну. Уже 7 вересня начальник Головного управління розвідки Міноборони України Олег Іващенко заявив, що Росія готується до ймовірної нової хвилі мобілізації і впродовж 2026–2027 років може додатково залучити до війська близько 600 тисяч осіб, тобто орієнтовно по 300 тисяч військовозобов’язаних щороку. На тлі підготовки до парламентських виборів у Росії посилюється суспільна тривога через наслідки війни, яку Кремль розгорнув проти України, а усвідомлення небезпеки наближається до громадян через регулярні атаки далекобійних безпілотників усередині держави.