Українські сили оборони все активніше залучають дистанційно керовані наземні безпілотники MAUL, щоб вивозити поранених бійців із небезпечних ділянок фронту, де класична евакуація стала неможливою чи надто ризикованою. Видання The Atlantic детально описує роботу таких апаратів та одну з найважчих операцій за їх участю. Комплекси MAUL є броньованими платформами з дистанційним керуванням, які обладнані захисними антенами проти ворожих БпЛА та спеціальними капсулами для поранених. Після кожної поїздки техніку ретельно миють та дезінфікують, хоча специфічний аромат усередині капсули повністю вивітрити виходить не завжди. Медик-координатор 1-го окремого медичного батальйону на позивний “Еш” розповів журналістам, що в кабіні змішуються запахи бензину, пороху та гангрени. За його словами, попри багаторазове миття, цей запах нікуди не зникає. Назва платформи MAUL не є скороченням, а відсилає до персонажа Дарта Мола з кіноепопеї “Зоряні війни”. Російські військові оператори дронів швидко зрозуміли значення таких машин і почали полювати на них. Найкритичнішим моментом є саме посадка поранених, коли робот стає вразливою мішенню. Українські оператори стежать за операцією дистанційно, тому знищення апарата загрожує не лише техніці, а й життю людей. Перші наземні дрони з’явилися на передовій наприкінці 2024 року і спочатку служили для підвезення боєприпасів та їжі. Проте вже на початку 2025 року одна місія довела, що вони здатні заходити в так звану “кіл-зону” — територію, де людям перебувати смертельно небезпечно через ворожі дрони — і повертатися з пораненими. Найскладніший такий епізод трапився в лютому 2025 року неподалік Куп’янська. Після наступу окупантів троє бійців 154-ї механізованої бригади опинилися відрізаними від своїх, причому всі вони мали поранення, а двоє — тяжкі. Командування намагалося врятувати їх кілька тижнів, але безуспішно. Ветеранка бригади Ксенія Виноградова згадує, що випробували всі можливі варіанти. Після тижнів під обстрілами, коли бійці трималися на скинутих з дронів запасах, їхній стан погіршився, почалося загнивання ран, а шанси на порятунок танули. Тоді Виноградова написала заклик про допомогу у Facebook. На це звернення відгукнувся директор оборонно-технологічної компанії “Буревій” Віктор Долгопятов. Інженери саме адаптували наземну платформу для евакуації, встановивши протидронну сітку, оновлене ПЗ та причіп для трьох осіб. Перший апарат під назвою Ardal підірвався на міні на початку спроби. Тоді задіяли іншу машину, а шлях попередньо проінспектували ударними дронами. Другий робот успішно доїхав до позиції, забрав поранених і вивіз їх із небезпечної зони. Сьогодні платформи MAUL залишаються дефіцитними, проте їх сприймають як витратний матеріал заради порятунку життів. За інформацією The Atlantic, на п’ятьох врятованих бійців припадає знищення двох таких роботів. “Еш” зазначає, що це просто інструменти, до яких бійці не прив’язуються. Попри це, окремі машини стають особливими для екіпажів. Один такий MAUL здійснив 10 евакуаційних виїздів і врятував 11 військових. Коли його зрештою підбили, оператори зробили і виклали в мережу пам’ятне відео. Журналісти The Atlantic підкреслюють, що поява наземних дронів змінює підхід до порятунку поранених. Там, де виїзд автотранспорту чи робота піших груп є надто небезпечними, роботів використовують для евакуації без ризику для водія. 17 вересня та в ніч на 18 вересня Сили оборони України завдали ударів по низці військових об’єктів армії РФ, зокрема по наземній станції управління БпЛА “Оріон” на кримському аеродромі Саки, місцю запуску дронів у Донецьку та двох складах на Луганщині.