Протягом останніх місяців російські війська почали частіше задіювати для обстрілів української території модернізовані навчальні снаряди РМ-48У. Зокрема, українські слідчі дійшли висновку, що саме такий боєприпас у ніч на 5 серпня поцілив неподалік від залізничної платформи на Київщині, у Броварському районі, що призвело до загибелі восьми осіб. Про це повідомляється в розслідуванні агентства Reuters.
За даними українських правоохоронних органів, замість класичної балістичної ракети “Іскандер” могла бути застосована саме РМ-48У. Спочатку цей виріб розроблявся як мішень для тренування підрозділів ППО, проте зараз Москва використовує його під час бойових операцій, здійснюючи запуски із комплексів С-400.
Інформація, зібрана аналітиками Офісу генерального прокурора України, свідчить, що в липні й на старті серпня частка РМ-48У перевищила половину серед 228 зафіксованих гіперзвукових і балістичних ракет, направлених на Україну. Зокрема, у липні РФ встановила рекорд місячної кількості таких атак від початку повномасштабного вторгнення, здійснивши 158 ударів, із яких 87 припали на РМ-48У. Протягом перших восьми днів серпня було зареєстровано ще 70 аналогічних пусків, причому 36 із них здійснили цими ж ракетами.
Зі свого боку, Москва відкидає звинувачення в умисному знищенні цивільних і наполягає на ураженні виключно військових об’єктів. Зокрема, після подій 5 серпня російське оборонне відомство прозвітувало, що ціллю став логістичний центр у Броварах, де нібито зберігалися комплектованкові для безпілотників.
Сідхарт Каушал, старший науковий співробітник британського інституту RUSI, зазначив у коментарі для Reuters, що масове задіяння РМ-48У може свідчити про спробу Кремля зекономити дорожчі дефіцитні боєприпаси. На його думку, менш точні мішені використовуються для менш значущих цілей, тоді як «Іскандери», «Циркони» та KN-23 приберігаються для подальшої ескалації балістичних атак.
Попри те, що РМ-48У долає відстань по балістичній траєкторії на великій швидкості, вона поступається «Іскандеру» за точністю та руйнівною силою. Українські фахівці підрахували, що середнє відхилення снаряда від наміченої точки може досягати приблизно 300 метрів, а бойова частина здатна розкидати металеві елементи на значну площу.
Українські слідчі пов’язали з РМ-48У трагедію на залізничній платформі в Броварському районі після вивчення воронки біля колії, виявлених уламків металу, характеру пошкоджень інфраструктури та тіл загиблих. Водночас агентство Reuters підкреслює, що не має можливості незалежно перевірити ці висновки.
Згідно з оцінками української розвідки, Росія має намір суттєво наростити випуск РМ-48У. ГУР прогнозує, що поточного року РФ може виробити до 480 таких одиниць проти 200 у 2025 році, що дозволить підтримувати високу інтенсивність обстрілів без виснаження арсеналів високоточної балістики.
Посилення використання РМ-48У відбувається на фоні загальної ескалації повітряної кампанії РФ. За інформацією ООН, у липні в Україні загинуло щонайменше 437 мирних жителів, що стало найвищим місячним показником із початкового періоду повномасштабної війни, причому ключову роль у цьому відіграли удари ракетами та дронами.
Reuters застерігає, що подальше збільшення кількості російських ракетних атак становить серйозну загрозу для української критичної інфраструктури напередодні зими, коли мішенями знову можуть стати об’єкти енергетики й теплопостачання.
Одночасно Росія збільшує застосування ударних безпілотників, які створюють додаткове навантаження на систему ППО України. Від початку їх використання Москва задіяла вже понад 7500 таких дронів, а за вересень, за інформацією Повітряних сил, було застосовано понад 1800 апаратів.