Європа не встигає за стрімким розвитком війни з використанням повітряних засобів та безпілотників, а відбиття масштабної ракетної атаки з боку Росії може стати серйозним викликом для багатьох держав НАТО. Про це повідомив президент Латвії Едгарс Рінкевичс під час інтерв’ю виданню The Guardian.
За його словами, війна дронів в Україні просувається «блискавичними темпами». Рінкевичс звернув увагу на те, що теперішні підходи до підготовки до повітряної війни можуть втратити свою актуальність уже до середини 2027 року.
Президент Латвії акцентував увагу на серйозних труднощах із протиповітряною, протидроновою та протиракетною обороною не лише в Україні, а й у Європі та країнах НАТО загалом. На його думку, раптовий удар кількома ракетами з боку Росії сьогодні став би серйозним випробуванням для багатьох європейських країн.
Окремою проблемою Рінкевичс визначив затримки в постачанні критично важливих ракет для систем Patriot та інших засобів ППО. Раніше Сполучені Штати розглядали можливість передачі виробництва систем Patriot Україні та європейським країнам, але відповідної угоди досі не укладено. За словами латвійського лідера, наразі тривають переговори, зокрема щодо ліцензування та технічних питань.
Рінкевичс також зазначив, що нещодавні інциденти з ракетами й безпілотниками, кібератаки та диверсії свідчать про те, що Росія випробовує готовність європейських держав продовжувати підтримку України.
Водночас президент Латвії виключив можливість конвенційного військового вторгнення Росії, але закликав залишатися пильними щодо інших можливих сценаріїв.
Він також припустив, що після місцевих виборів Росія може посилити мобілізацію, а взимку намагатиметься наростити тиск на фронті в Україні та добитися скорочення підтримки Києва з боку партнерів.
Нагадаємо, 15 вересня літаки місії повітряної поліції Альянсу збили над Литвою російський безпілотник, який перетнув кордон з боку Білорусі. Пізніше з’ясувалося, що це був російський дрон «Гербера», котрий відхилився від заданого курсу.