Російський диктатор Володимир Путін, за оцінками аналітиків, розраховує на активізацію далекобійної ударної кампанії проти України в зимовий період. У зв’язку з цим Кремль, скоріш за все, не зацікавлений у будь-яких угодах щодо припинення обстрілів енергетичної інфраструктури. Про це зазначається у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Ще 25 вересня Путін стверджував, нібито саме українська сторона наполягає на припиненні атак на об’єкти енергетики. Очільник РФ пов’язав це з масштабними російськими ударами та застосуванням оновлених безпілотників типу «Герань». Він оголосив, що Україна повинна «відчути» наслідки обстрілів, назвав дії Києва «провокаційними» та заявив, що вони сприяють подальшій ескалації.
Подібну думку оприлюднив і пов’язаний із Кремлем російський військовий блогер. На його переконання, удари по виробничому та економічному потенціалу України здатні вплинути на її позицію під час можливих переговорів, тому він висловився за продовження атак.
В ISW нагадали, що бачення перемоги Путін сформулював у червні 2024 року. Воно передбачало поступове просування окупаційних військ, виснаження оборони України та примушення Києва до виконання вимог Москви. Однак, за даними американських аналітиків, у 2026 році Росія не досягла бажаних результатів. Починаючи з березня, чисті територіальні здобутки російських сил залишаються мінімальними, тоді як українські війська провели успішні контрнаступальні дії на Куп’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках.
Експерти ISW допускають, що вище військове керівництво РФ могло надавати Путіну викривлену та перебільшену інформацію про реальні успіхи армії на фронті. Разом із тим, той факт, що Кремль публічно визнав просування ЗСУ на північ і північний схід від Лимана, може вказувати на необхідність коригування попередньої стратегії РФ.
На думку аналітиків, одним із ключових сценаріїв для Кремля може стати нарощування далекобійних ударів. Таким чином Росія намагається тиснути на Україну не лише на лінії фронту, а й шляхом руйнування критичної інфраструктури, економіки та тилових регіонів. Саме тому ймовірність досягнення домовленостей про «енергетичне перемир’я» є дуже низькою.
Якби угода про припинення атак на енергетику була укладена, це прямо обмежило б можливості РФ щодо проведення запланованої масштабної зимової кампанії. З огляду на це, в ISW вважають малоймовірним суттєвий прогрес у переговорах або готовність Москви до поступок до завершення далекобійної атак узимку 2026–2027 років.