Юридичні експерти у США ставлять під сумнів конституційні повноваження президента Дональд Трампа розпочинати нові військові дії проти Ірану без схвалення Конгресу США, особливо якщо операція переросте у тривалий конфлікт. Дискусія загострилася після ударів, які Білий дім назвав частиною масштабної та такої, що триває, кампанії. За даними CNN, американські військові можуть планувати кілька днів атак. Критики рішення посилаються на Конституцію США, яка визначає, що саме Конгрес має право оголошувати війну. Юрист Американської спілки захисту громадянських свобод (ACLU) Крістофер Андерс заявив, що президент “порушив Конституцію”, розпочавши військові дії без попереднього дозволу законодавчої гілки влади. Водночас адміністрація Трампа, як і попередні президенти, посилається на статтю II Конституції США, яка визначає президента верховним головнокомандувачем і дозволяє застосування сили у випадках, що стосуються національних інтересів за кордоном. Саме на цій підставі раніше аргументувалися удари по іранських ядерних об’єктах та інші операції, включаючи дії проти президента Венесуелли Ніколас Мадуро. Міністерство юстиції США підготувало засекречений правовий висновок щодо повноважень президента, частково оприлюднивши відредаговану версію. У ньому зазначалося, що масштаб і тривалість попередніх операцій не досягали рівня “війни” в конституційному розумінні, а отже не вимагали окремого дозволу Конгресу. Однак професор Джорджтаунського університету Стів Владек вважає такі аргументи дедалі менш переконливими. За його словами, попередні правові обґрунтування базувалися на припущенні, що удари будуть обмеженими та не спричинять ширшого конфлікту — нині ж ці умови виглядають сумнівними. Статтю II Конституції раніше використовували для обґрунтування військових дій різні президенти — від Джордж Герберт Вокер Буш у Панамі до Барак Обама у Лівії. Сам Трамп у першу каденцію застосовував її для ударів по Сирії та Ірану. Крім того, адміністрації обох партій розширювали тлумачення дозволу на застосування військової сили проти Іраку 1991 року та мандатів, наданих після терактів 11 вересня.