У київському арт-просторі TLOOM відбулася виставка, присвячена коханню у всіх його проявах, без романтичних кліше та ідеалізованих уявлень. Проєкт об’єднав роботи Олександри Клітіної, Маші Іскри та Анатолія Квітки, які через різні художні практики досліджують стосунки, розчарування, ідеалізацію та внутрішні зміни, що виникають у близькості між людьми. Це три різні погляди на любов і все, що з нею стається. Це не виставка про ідеальне кохання. Це про реальність: пристрасть, напругу, сумніви й те, що лишається після.
Експозиція, символічно відкрита 14 лютого, дня закоханих, поєднала романтичні та провокативні символи. Художники досліджують, як одна й та сама емоція може набувати абсолютно різних візуальних форм залежно від особистого досвіду та внутрішньої оптики автора. Учасник проєкту Маша Іскра змінила початкову концепцію виставки, додавши тему присутності “третього” у стосунках. Олександра Клітіна пояснює, що зіставлення чоловічого та жіночого способів переживання стосунків та сприйняття кохання стає ключовою ідеєю експозиції.
Наприклад, образ Давида Мікеланджело, який часто використовується як ідеал чоловіка, переосмислюється як символ недосяжного стандарту. Художники досліджують, як одна й та сама емоція може набувати абсолютно різних візуальних форм залежно від особистого досвіду та внутрішньої оптики автора.
Олександра Клітіна пояснює, що різниця сприйняття особливо помітна у візуальних образах: Якщо це пристрасть – це мій погляд, жіночий, панчоха, сплеск червоний. А в чоловіка – було полум’я і все вигоріло, залишились лише сірники. Розлучення у мене – це розбите скло. А розлучення в чоловіка – гайковий ключ. Зовсім різні погляди.
Мисткиня розповідає, що її шлях у мистецтво почався відносно нещодавно і був безпосередньо пов’язаний із особистим досвідом. Вона розповідає, що її практики постійно трансформуються, адже мистецтво, як і будь-який митець, перебуває у безперервному русі. Зараз її цікавлять інсталяції у військовому напрямі, досліджуючи роль жінок у ЗСУ. Вона також експериментує з абстрактними та пейзажними формами, залишаючи свою практику відкритою до різних підходів.
Маша Іскра відмовляється від жорсткого контролю над результатом, дозволяючи роботам формуватися інтуїтивно. Вона часто черпає натхнення у повсякденних ситуаціях, таких як приготування млинців. Анатолій Квітки розкриває теми очікування, розчарування й поступового віддалення між людьми, коли емоційна близькість із часом може перетворюватися на дистанцію.
Проєкт сприяє задуму над гендерними стандартами, відмінностями мислення та суб’єктивному характері кохання.
More on this topic: Read more about культура та мистецтво.
Корисне посилання: Читайте більше про культура та мистецтво.
Корисне посилання: У Одесі знято з обліку пам’ятник Олександру II.