Геополітична нестабільність та зміни в політиці США спонукають заможні європейські країни, такі як Ісландія та Норвегія, розглядати членство в Євросоюзі як ключовий засіб забезпечення безпеки. Основним каталізатором цих змін стали рішення адміністрації Дональда Трампа про введення мит, загрози територіальній цілісності союзників та сумніви в надійності НАТО. Як повідомляє видання Politico, дипломати та посадовці ЄС зазначають, що головним мотивом для нових членів є захист, а не економічне збагачення. Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос у коментарі виданню підкреслила: “Сьогодні ми спостерігаємо, що країни поза межами ЄС все більше усвідомлюють: у світі конкурентних впливів місце за столом переговорів у ЄС також забезпечує більшу безпеку та захист”. Зокрема, Рейк’явік вже прискорив графік проведення референдуму щодо відновлення переговорів про вступ. Міністр закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір підкреслила, що привабливість блоку сьогодні полягає в оборонній та економічній безпеці. Схожу позицію займає і Норвегія. Лідерка норвезьких консерваторів Іне Еріксен Сьорейде пояснила: “НАТО має один набір інструментів, а ЄС — інший. Тому членство в ЄС є важливим також з точки зору безпеки для Норвегії”. Для країн, таких як Україна чи Кіпр, які не мають можливості приєднатися до НАТО, вступ до ЄС розглядається як єдина доступна гарантія оборони через статтю договору про взаємну допомогу. Водночас у самому Євросоюзі тривають дискусії щодо розширення. Прийняття багатих країн, таких як Ісландія чи Норвегія, є фінансово вигіднішим для існуючих членів, оскільки вони стануть донорами бюджету. Натомість щодо бідніших країн-кандидатів існують побоювання через можливі демократичні відступи. “Ми не знаємо, що станеться в цих нових країнах через 10, 15 років. І тоді ми можемо опинитися з ще одним Орбаном”, — цитує видання слова одного з дипломатів. Також повідомлялося, що майже половина поляків не вірять у можливість виходу країни з Європейського Союзу після парламентських виборів 2027 року.