Російська економіка переживає стагнацію, де нульове зростання доходів та банкрутство малого бізнесу стають звичними явищами. Проте для режиму Путіна соціальне незадоволення поки що не є критичним фактором, оскільки репресивна машина функціонує без збоїв. Економіст Ярослав Романчук, президент Міжнародного інституту Свободи, зазначив в ефірі телеканалу “Апостроф”, що хоча малий і середній бізнес вже відчуває тиск через зниження попиту та інвестицій, навіть можливе закриття великої кількості підприємств не вплине на рішення влади. Людські та економічні втрати не є пріоритетом для Кремля. Російське суспільство ще має певний фінансовий запас, тому до справжньої економічної трагедії, яка могла б вивести людей на вулиці, ще далеко. “Ми маємо стагнацію, так, звісно, це темпи економічного зростання майже нульові. Навіть падіння на 5-10% — це значно, але до трагедії ще багато часу. Ситуація з малим і середнім бізнесом дійсно складна, але для Путіна, який готовий перетворити мільйони своїх громадян на гарматне м’ясо, це не є критично важливим фактором”, — пояснив Романчук. Незадоволення серед населення накопичується, проте масові протести малоймовірні, особливо в великих містах, таких як Москва чи Санкт-Петербург, де рівень життя вищий, а репресивний апарат діє ефективніше. “Для Путіна банкрутство сотень тисяч малих підприємств не є фактором, який може вплинути на його рішення про припинення війни”, — підкреслив економіст. Романчук також зауважив, що практика замовчування проблем нагадує радянські часи і може призвести до сильнішого вибуху невдоволення, коли правда стане очевидною. Важливим чинником тиску на російську економіку є удари по енергетичній та експортній інфраструктурі, зокрема по нафтотерміналах. Такі атаки зменшують потенційні доходи Росії, навіть незважаючи на високі ціни на нафту, і можуть бути ефективнішими за санкції. Зменшення можливостей експорту, на думку експерта, є ключем до ослаблення економіки та зростання внутрішнього невдоволення. “ЗСУ і ГРУ роблять більше, ніж всі санкції разом узяті, оскільки вони ліквідують потенціал Росії до експорту цих товарів. Я вважаю, що ці операції потрібно масштабувати, адже тільки так можна довести російську економіку до рецесії і, зрештою, до бунту, який змінить Кремль”, — підсумував він. За даними “Апострофа”, через санкції, далекобійні удари та зміни на світовому енергетичному ринку дефіцит російського бюджету у 2026 році може досягти приблизно 100 мільярдів доларів. Економіка країни-агресора залишається вразливою через повну залежність від енергосектору.