Підготовка Києва до наступного опалювального сезону в умовах постійних обстрілів вимагає поєднання відновлення великих об’єктів генерації та розбудови розподіленої мережі. Створення автономних енергоостровів у кожному районі столиці є реальним завданням, проте воно потребує чіткої координації між урядом та місцевою владою, а також значних фінансових ресурсів. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначив, що повністю автономним зробити велике місто за короткий термін неможливо, але суттєво підвищити його стійкість — реально. Експерт підкреслив, що суперечки про те, що важливіше — ТЕЦ чи мінікотельні — не мають сенсу, оскільки для виживання міста потрібні обидва компоненти. Розподілена генерація може покрити лише частину потреб, тому відновлення великих потужностей залишається критичним. Омельченко пояснив, що з точки зору забезпечення тепла, це реально. Він вважає, що потрібно займатися як ТЕЦ, так і мінікотельнями, оскільки лише розподільна генерація в короткий термін не зможе покрити великий дефіцит. Розподільна генерація може в кращому випадку покрити 20-30% дефіциту тепла, що є недостатнім. Тому важливо займатися відновленням великих ТЕЦ, що реально зробити навіть у стислий термін, але без електроенергетичної частини, оскільки її відновлення є дорожчим і тривалішим процесом. Омельченко також наголосив на необхідності відновлення ТЕЦ, захисту основного обладнання від пошкоджень та впровадження когенераційних установок і мобільних котелень, які здатні працювати на природному газі, біопаливі або навіть вугіллі в критичних умовах. Стратегічним рішенням є встановлення когенераційних установок, які одночасно виробляють тепло та електрику. Крім того, критично важливо забезпечити електроживлення об’єктів критичної інфраструктури, зокрема водоканалів, та захистити їх від можливих атак. Омельченко зазначив, що для покращення стійкості Києва потрібно встановити 200 МВт гетерогенних установок та близько 150 котелень. Котельні слід робити не лише на природному газі, а й розглядати варіанти використання біопалива або вугілля, оскільки головне — врятувати людей взимку, а екологічні питання відходять на другий план. Експерт також підкреслив важливість термомодернізації житлових будинків для зменшення тепловтрат, які іноді сягають 50%. Необхідно забезпечити резервним живленням критичні об’єкти, зокрема водоканали та лікарні. Мінімум, що потрібно заживити в першу чергу електричною енергією, резервними видами генерації, це системи водоканалу і теплозабезпечення. Омельченко також зазначив, що система відповідальності за енергетичну безпеку наразі розпорошена: численні обласні та міські штаби відповідають одночасно, але фактично ніхто не несе повної відповідальності. Він вважає, що координація всіх заходів має бути в руках одного відповідального — міністра енергетики, який контролюватиме виконання планів, підтримуватиме фінансово та регуляторно, а також координуватиме взаємодію з міжнародними партнерами. Місцева влада повинна реалізовувати конкретні проєкти на місцях відповідно до затверджених планів. Омельченко підсумував, що в Україні існує система, коли всі за все відповідають, і в результаті ніхто ні за що не відповідає. Основним відповідальним за стан енергетики всіх об’єктів в Україні має бути один — міністр енергетики України, який здатен координувати роботу всіх місцевих органів влади стосовно підготовки до зими. “Апостроф” повідомляв, що цього опалювального сезону Київ пережив один із найскладніших періодів за всю історію. Для забезпечення стійкості столиці на наступний опалювальний сезон необхідно відмовитися від застарілих календарних графіків на користь європейської моделі “тепло за потребою” та терміново розпочати децентралізацію генерації через створення мережі автономних модульних котелень. Інфраструктура ЖКГ в Україні, зокрема тепломережі, перебуває в критичному стані через багаторічне недофінансування та зношеність. Локальні аварії, як нещодавня під мостом Патона в Києві, є наслідком не лише обстрілів, а й хронічного ігнорування капітальних ремонтів — міські бюджети спрямовуються на видимі для виборців проєкти, тоді як підземні комунікації залишаються без належного оновлення.