Як Європа планує вирішувати питання імпорту нафти з Перської протоки після завершення війни з Іраном? Які будуть відносини між європейськими країнами, США та Іраном після завершення американської операції? Цього тижня стало відомо, що Франція заборонила військовим літакам Ізраїлю проліт через свою територію, оскільки вони транспортували американську зброю для використання у війні проти Ірану. Раніше Іспанія та Італія також заборонили американським літакам використовувати свої бази та повітряний простір для цілей, пов’язаних із війною в Перській протоці. Це викликало жорстку реакцію з боку Держдепартаменту США та пост президента Трампа, проте наразі немає інформації про зміни в позиції європейців. Відмова європейців підтримувати США у війні проти Ірану може свідчити про те, що вони не вірять у можливість військового розблокування Ормузької протоки з боку США. Якщо це так, то найбільш імовірним сценарієм завершення війни буде рішення США про виведення військ без розблокування протоки. “Іран, по суті, знищено! Найскладніше зроблено! Ідіть і здобувайте свою власну нафту!” — пише президент Дональд Трамп у своєму пості. Коли він говорить, що “це не наша війна”, він має на увазі відсутність залежності США від нафти з Близького Сходу. Раніше США дійсно залежали від імпорту нафти з Перської протоки, і для захисту своїх інтересів у регіоні вони будували військові бази. Проте тепер ситуація змінилася, і США більше не потребують цієї нафти. Найбільшу залежність від поставок з Перської протоки мають Китай, Індія, а після 2022 року — країни ЄС. Саме вони, згідно з логікою американського президента, повинні вирішувати питання розблокування протоки. Наразі важко сказати, чи дійсно США виведуть війська без розблокування судноплавства через Ормузьку протоку. Така ймовірність існує, хоча це буде сприйнято як поразка США у війні проти Ірану. “Ми перемагаємо так сильно, що насправді не знаємо, що з цим робити”, — заявив президент США наприкінці лютого. За цією логікою, війна проти Ірану не може завершитися інакше, ніж перемогою США. Однак, як відомо, слово “логіка” в політиці не є визначальним. Це означає, що незалежно від того, чи вийдуть США з війни, поки південна частина Ірану контролюється іранськими військовими, Іран продовжить блокувати Ормузьку протоку та контролювати проходження танкерів. Таким чином, вирішення питання поставок нафти залежатиме від переговорів з Іраном. Європейці це розуміють, і тому не хочуть навіть мінімально бути залученими до війни проти Ірану, щоб не ускладнювати майбутні переговори щодо проходу своїх танкерів через Ормуз. Тому Франція не дозволяє Ізраїлю використовувати свій повітряний простір для транспортування американської зброї. Це означає, що країни ЄС не братимуть участі ані в розблокуванні Ормузької протоки, ані в гіпотетичних морських конвоях для проходу танкерів. Протока заблокована внаслідок війни, яку США розпочали без погодження з європейськими союзниками по НАТО, тому, на думку європейців, не вони повинні її розблокувати. Виглядає так, що країни Європи більше зацікавлені в домовленостях з новою владою Ірану, ніж в участі у війні, перемога в якій не є очевидною. Наразі зрозуміло, що війна проти Ірану лише поглибить розрив між США та країнами Європи. Після Гренландії, тарифної війни, скорочення військової допомоги Україні та підриву довіри до НАТО це стане ще одним кроком до руйнування трансатлантичної єдності. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на Мюнхенській конференції заявив, що Захід у тому вигляді, як ми його знали, більше не існує. Те, що ми спостерігаємо зараз, є найкращим підтвердженням цього.