Зміни у безпековій політиці Європи: реакція Росії

Європейський Союз поступово переходить від економічного об’єднання до структури з акцентом на безпеку, що викликає занепокоєння в Росії та впливає на її переговорну стратегію щодо України. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. Експерт зазначив, що резонансні заяви російських посадовців, зокрема Дмитра Медведєва, більше нагадують стратегічне тестування, ніж офіційну позицію. Вони слугують сигналами для України, США та Європи, демонструючи можливі зміни в російській позиції на переговорах. Зокрема, Росія намагається просунути думку, що Європейський Союз стає військовим союзом, схожим на НАТО. Потапенко підкреслив, що частково ці твердження мають підстави, оскільки ЄС дійсно зміцнює свою безпекову складову: з’являються нові інституції, розробляються стратегії безпеки, реалізуються миротворчі ініціативи. Напружені відносини зі США, зокрема заяви Дональда Трампа щодо НАТО, також впливають на ці процеси, підштовхуючи Європу до більшої автономії в обороні. “На сьогоднішній день Європейський Союз є виключно соціально-економічним блоком, і ніхто не може це заперечити, особливо в умовах конфлікту з США, зокрема по НАТО. Трамп навіть заявив, що йому такі союзники не потрібні. Відповідно, йдеться про створення нових безпекових союзів в Європі”, — зазначив експерт. Він також акцентував, що позиції України та Росії залишаються кардинально різними, і їх зближення наразі є складним завданням. Росія постійно висуває нові вимоги — від обмеження української армії до відмови від інтеграції в західні структури. Ця тактика є частиною переговорного підходу Москви, коли вимоги постійно розширюються. “Бачення української та російської сторін дуже відрізняються, і як їх наблизити, поки що не зрозуміло. Хоча кілька місяців тому повідомляли, що з 20 пунктів вже зблизили 18, потім 15, залишилось лише два, а згодом один. Але тепер вони знову починають розходитися. Російська Федерація висуває нові вимоги, і я вважаю, що з часом їх буде ще більше”, — додав він. Потапенко також зазначив, що в Європі можуть виникати нові союзи поза НАТО та ЄС. Зокрема, йдеться про ініціативи за участю Великої Британії та країн Центральної Європи, до яких може приєднатися Україна. Такі формати можуть стати альтернативою існуючим механізмам безпеки, оскільки, за словами експерта, навіть формат “Рамштайн” функціонує окремо від НАТО. “Наразі можуть створюватися нові альянси поза НАТО та ЄС, і це не пов’язано безпосередньо. Наскільки це буде ефективно, чи зможе це бути кращим за НАТО в спротиві Росії, адже НАТО не бере участі у цьому спротиві. Рамштайн — це абсолютно паралельна структура, створена американськими військовими під час адміністрації Байдена, яка мала іншу політичну позицію. В результаті інфраструктура НАТО не була використана для протидії російській агресії в Україні”, — підкреслив експерт. “Апостроф” також повідомляв, що блокування Ормузької протоки Іраном викликало не лише енергетичну кризу в Європі, а й глибоку кризу довіри серед західних країн. Поки Лондон намагається згуртувати партнерів для силового розблокування стратегічного шляху, позиції ключових гравців — від США до Франції — залишаються роз’єднаними. Ситуація демонструє не лише агресивність іранського режиму, а й стратегічну непідготовленість Заходу до енергетичного шантажу, де економічні інтереси окремих країн часто переважають над глобальною безпекою. Велика Британія провела саміт за участю 35 країн, на якому обговорили шляхи пом’якшення кризи в Ормузькій протоці. Загроза безстрокового контролю Ірану над Ормузькою протокою спонукає країни Перської затоки переглядати дорогі плани будівництва трубопроводів в обхід протоки для продовження експорту нафти та газу. Президент США Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї для PURL, щоб змусити європейських союзників приєднатися до його коаліції для відновлення роботи Ормузької протоки після отримання відмови від ЄС.

Прокрутка до верху