Масовані удари по російській нафтопереробній інфраструктурі стали важливим інструментом для ослаблення економічної спроможності РФ вести війну, адже енергетичний сектор формує основну частину її військового бюджету. Військовий експерт Іван Тимочко в ефірі телеканалу “Апостроф” зазначив, що удари по таких об’єктах, як порт Новоросійська, фактично паралізують тіньову торгівлю нафтою, яка є критично важливою для виживання російського режиму. За його словами, нинішня ситуація є значно ширшою, ніж просто війна між Україною та Росією. Це глобальне протистояння, в якому переплітаються політика, економіка, енергетичні ринки та інтереси різних держав і корпорацій. Війна ведеться не лише за території, а й за ресурси, ринки збуту та вплив на світовий баланс сил. Тимочко підкреслив, що заклики до України припинити удари вглиб РФ часто зумовлені внутрішньополітичними інтересами західних країн та спекуляціями на ринку нафти, а не реальними економічними загрозами. Він вважає, що тут є велика частка спекуляцій, і що для їх перекриття використовуються прості методи, зосереджуючи увагу на війні в Україні. Тимочко також підкреслив, що удари по нафтопереробній галузі Росії мають стратегічну мету — послабити основне джерело наповнення російського бюджету. Доходи від нафти значною мірою фінансують війну проти України, тому їхнє скорочення безпосередньо впливає на можливості РФ продовжувати агресію. Він зазначив, що Україна не має впливу на глобальні нафтові процеси і не є гравцем цього ринку — її головна мета залишається незмінною: самозахист і збереження державності. Удари по російській енергетичній інфраструктурі розглядаються не як економічний тиск, а як елемент оборони. Тимочко акцентував, що будь-яке обмеження дій України має супроводжуватися адекватною компенсацією в озброєнні чи фінансах, яка б переважала ефект від знищення російської інфраструктури. Він зазначив, що країни, які пропонують такі обмеження, мають надати компенсацію, щоб вона відповідала обсягам, які знищуються в російській галузі. “Апостроф” повідомляв, що поєднання санкцій, виходу американських нафтосервісних компаній та влучних ударів українських сил по ключових портах Росії заблокувало агресору можливість повноцінно скористатися ринковою кон’юнктурою. Замість очікуваних надприбутків Росія фіксує двократне падіння нафтогазових доходів порівняно з минулим роком та критичне скорочення кількості танкерів, що виходять із її гаваней. Масовані атаки на російську нафтову інфраструктуру призвели до глибокої системної кризи в енергетичному секторі РФ. Зупинка експорту через ключові порти спровокувала ефект доміно: нафтопереробні заводи змушені припиняти роботу не лише через прямі влучання, а й через неможливість підтримувати технологічний цикл у заблокованій транспортній системі. Тарифна політика адміністрації Дональда Трампа, задумана як інструмент зміцнення американського лідерства, призвела до дестабілізації світової торгової системи та зростання фінансового навантаження на пересічних громадян США. Замість очікуваного припливу капіталу з-за кордону країна зіткнулася з рекордною інфляцією, а міжнародні партнери переорієнтували свої ринки, мінімізуючи вплив американських обмежень.