Останніми тижнями Росія отримувала певні вигоди від загострення конфлікту між США та Іраном. Зокрема, на світових ринках спостерігалося зростання цін на нафту, часткове послаблення санкційних обмежень, а також зміщення уваги західних країн на інший регіон. Однак можливе просування до перемир’я може змінити стратегічну ситуацію для Кремля. У разі стабілізації ситуації Іран може опинитися в значно слабшому економічному та політичному становищі, тоді як відновлення бойових дій може призвести до подальшої дестабілізації країни, аж до внутрішнього розпаду. Обидва сценарії, як зазначають експерти, є небажаними для Москви. Аналітикиня The New York Times Ніколь Граєвскі вважає, що Іран залишається ключовим партнером для Росії, який ще до нинішньої ескалації створював США політичні та безпекові проблеми без прямої участі РФ. Тому співпраця з Тегераном має особливу стратегічну цінність для Кремля. Експерти також підкреслюють, що Росія та Іран мають схоже ставлення до світового порядку, який вони сприймають як домінований США і спрямований на їхнє стримування. Це стало основою для розвитку співпраці в галузі розвідки, фінансових схем і механізмів обходу санкцій. Іран під час конфлікту продемонстрував здатність впливати на глобальні процеси, зокрема через загрози безпеці судноплавства в Ормузькій протоці, що суттєво позначається на світових ринках. На думку аналітиків, в цьому аспекті Іран має більший оперативний вплив, ніж Росія, яка зосереджена на війні проти України. У разі ослаблення або дестабілізації Ірану, Росії буде складно знайти рівноцінного партнера серед країн своєї орбіти: Китай надто інтегрований у глобальну економіку, а Північна Корея має обмежені можливості проєкції сили за межами регіону. Через війну в Україні Росія не має реальної можливості для прямого військового втручання в Іран. Навіть гіпотетична участь могла б призвести до додаткового тиску на Москву, зокрема через посилення санкцій та розширення військової підтримки України. Натомість Кремль може використовувати непрямі інструменти впливу — від діяльності приватних військових структур до постачання озброєнь і розвідувальної підтримки в обмежених масштабах, що вже частково спостерігалося у взаємодії між двома країнами. Президент США Дональд Трамп заявив, що Ормузька протока може бути незабаром знову відкрита для судноплавства за участі низки країн, готових долучитися до забезпечення її функціонування.