Президент США Дональд Трамп, який неодноразово називав себе «майстром укладання угод», вирішив загострити ситуацію з Іраном, оголосивши про морську блокаду іранських портів. Цей крок, на фоні труднощів у переговорах із Тегераном, свідчить про перехід до жорсткішої політики. Як зазначає Financial Times, така стратегія може мати негативні наслідки для Сполучених Штатів. Різке обмеження судноплавства через Ормузьку протоку вже призвело до зростання світових цін на нафту та газ, а подальша ескалація лише підсилює цей тренд. Також існує ризик нових атак Ірану на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки. Аналітики вважають, що Тегеран вважає, що час працює на його користь. Тривале збереження обмежень у стратегічному морському коридорі може збільшити економічний і політичний тиск на США та їхніх союзників, що потенційно посилить позиції Ірану у разі відновлення переговорів. Наслідки конфлікту вже відчутні для глобального енергоринку. Під час загострення ситуації в регіоні значна частина світових постачань енергоносіїв опинилася під загрозою або була втрачена, що підвищує ризики тривалого дефіциту. Глава Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль попереджає, що нинішня криза може перевищити нафтові шоки 1970-х років, які викликали тривалу інфляцію та економічні рецесії в багатьох країнах. Крім того, наслідки можуть вийти далеко за межі енергетичного сектору. Подорожчання пального вплине на авіаперевезення та туристичну галузь, дефіцит промислових газів може ускладнити виробництво електроніки, а перебої з постачанням добрив здатні посилити продовольчу інфляцію в глобальному масштабі. У відповідь на провал переговорів з Іраном президент США Дональд Трамп оголосив про морську блокаду Ормузької протоки, що може призвести до захоплення будь-яких суден, які сплачують мита Тегерану. Така операція загрожує подальшою дестабілізацією світових енергетичних ринків та може спровокувати новий сплеск цін на нафту.