Росія активно намагається виявити та знищити українські мобільні вогневі групи, використовуючи керовані дрони, оснащені FPV-технологіями. Одна безпілотна машина відволікає увагу, в той час як інша завдає удару, що значно ускладнює роботу протиповітряної оборони та вимагає перегляду стратегій захисту. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” розповів експерт порталу “Мілітарний” Вадим Кушніков. Він підкреслив, що російські війська постійно вдосконалюють свої тактики атак на мобільні вогневі групи, оскільки ці групи є однією з найважливіших складових української протиповітряної оборони. Станом на 2025 рік таких груп було більше 600, що робить їх пріоритетною метою для ворога. Експерт зазначив, що подібні тактики ворог використовує вже давно, постійно їх модернізуючи. “Такі методи росіяни почали застосовувати ще в 2024 році. Спочатку вони базувалися на інших принципах, але з розвитком та модернізацією дронів почали додавати нові функції, такі як дистанційне управління”, — зазначив він. Спочатку використовували сенсори, які реагували на світло прожекторів, щоб наводити дрони на позиції мобільних груп. Згодом ці технології значно вдосконалили: безпілотники отримали можливість дистанційного керування, що дозволяє більш точно атакувати цілі. Для цього окупанти інтегрують у повітряні платформи “Герань-2” рішення, які фактично перетворюють їх на “гігантські FPV-дрони”. На зміну терміналам Starlink, використання яких було заблоковано, прийшли нові мережеві технології. “Загалом це виглядає як FPV-дрон, але на базі таких великих рішень, як Іран-2 або Шахед-136. Mesh-модем — це аналогічний передавач, але з меншою дистанцією. Проте, завдяки тому, що в одній групі дронів може бути до десятка таких передавачів, вони збільшують ефективну зону покриття. При використанні mesh-модемів для побудови ефективного ланцюга передачі даних ця дистанція може бути ще більшою”, — зазначив він. За його словами, завдяки таким рішенням противник може керувати дронами на відстані понад 200 кілометрів і здійснювати точкові удари по важливих цілях, зокрема по мобільних вогневих групах. Оператори можуть змінювати маршрут польоту в реальному часі, враховуючи рельєф місцевості та летячи на наднизьких висотах, що ускладнює їх виявлення. Експерт підкреслив, що основна складність у боротьбі з такими дронами полягає не стільки в їх знищенні, скільки в своєчасному виявленні. Процес ураження не надто відрізняється від боротьби зі звичайними “шахедами”, але через маневреність і змінну траєкторію їх складніше зафіксувати. Керованість дозволяє оператору обирати траєкторії, які недоступні для звичайних апаратів, що рухаються за GPS-координатами. “Оператор може вибирати найбільш вигідні для нього маршрути, користуючись рельєфом місцевості, ховаючись за ним. Це впливає не лише на знищення, а й на детекцію. Оскільки пілот намагається ускладнити момент свого виявлення, це є одним з ключових аспектів, які ускладнюють перехоплення таких цілей. Росіяни також намагаються адаптуватися до змін у роботі засобів радіоелектронної боротьби”, — додав він. Він також зазначив, що Україна розвиває власні далекобійні рішення, використовуючи подібні принципи навігації та зворотного зв’язку, що підвищує точність ударів по тилових об’єктах ворога. “На сьогоднішній момент наші розробники мають великий досвід у компонуванні засобів зв’язку та навігації. Наші діп-страйки також можуть бути оснащені рішеннями, які базуються на подібних технологіях або використовують інші технологічні аспекти, що дозволяють передавати дані назад оператору, роблячи наші рішення ще більш ефективними”, — підсумував він. “Апостроф” повідомляв, що Росія почала використовувати керовані “шахеди” для ударів по мобільних вогневих групах ППО, закликаючи військових до маскування. У Росії розпочинають серійне виробництво FPV-дрона з кільцевим крилом, який може долати відстань до 50 км.