Китай запроваджує вивчення штучного інтелекту з першого класу. Відповідно до нового плану, до 2030 року шкільна освіта в Китаї включатиме вивчення ШІ вже з першого класу. Це суттєво змінить освітню систему протягом наступного десятиліття. Після перших двох ознайомчих років, з третього класу учні почнуть створювати прості проекти, а старшокласники зосередяться на прикладних інноваціях. Це призведе до кардинальних змін у системі освіти, що охоплює всі етапи навчання – від початкової школи до аспірантури. Чи можемо ми реалізувати щось подібне? Відповідь проста: ми повинні почати вже сьогодні. Не варто обманювати себе: у нас немає ресурсів і можливостей стати лідером у сфері штучного інтелекту в регіоні, але ми маємо сильні сторони в адаптивності та вмінні спростити складні та дорогі процеси. Досвід дронової війни є яскравим прикладом цього. Що потрібно для реалізації? Перш за все, необхідно визначити завдання. Потім потрібно зрозуміти, як адаптувати систему. Однак тут ми стикаємося з основною проблемою, яка полягає не лише в демографії, а й у небажанні подолати глобальну управлінську кризу. На жаль, освітня модель 19 століття, яка лежить в основі нашої освіти, попри важливі новації, фактично вмирає. На щастя, великі ретроградні системи не зникають швидко, а освіта є однією з найбільш консервативних систем, що надає їй певну перевагу. Проте, штучний інтелект прискорює процес змін, і нам важливо встигнути приєднатися до цього руху. Наша нинішня проблема полягає в тому, що ми сприймаємо штучний інтелект лише як джерело плагіату, а не як частину екосистеми, де плагіат є лише елементом процесу. У нас є шанс не лише увійти в цей процес, але й створити бізнес-систему, яку можна буде експортувати. Поки ми маємо можливість бути серед піонерів, або ж продовжимо безрезультатну боротьбу з плагіатом, що зводиться до самовпевнених викладачів, які стверджують, що легко відрізняють тексти, згенеровані ШІ, а учні лише сміються у відповідь.