Централізація закупівлі безпілотників у Росії: наслідки та ризики

Зміцнення централізованого контролю над закупівлею та розподілом безпілотників у російських Військах безпілотних систем (ВБС) може мати неоднозначні наслідки. Це зазначено у звіті Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики звернули увагу на висловлювання російських “військкорів”, які повідомили, що Управління передових міжвидових досліджень і спеціальних проєктів Міноборони РФ припиняє практику постачання дронів усім підрозділам на передовій. Замість цього контроль за розподілом техніки, за їхніми словами, зосереджується в руках командувача ВБС підполковника Юрія Ваганова. Один із коментаторів також висловив підозри щодо можливої причетності Ваганова до корупційних схем і попередив, що нові правила можуть призвести до дефіциту безпілотників у регулярних частинах. У ISW зазначають, що ці твердження поки не мають незалежного підтвердження, але вони узгоджуються із загальною тенденцією до централізації управління безпілотними підрозділами та системою забезпечення в російській армії. Експерти вважають, що централізований підхід може дозволити більш ефективно концентрувати ресурси та перекидати підготовлених операторів на ключові ділянки фронту. Однак така модель може сповільнити впровадження нових технологічних рішень і обмежити гнучкість підрозділів. Крім того, аналітики не виключають, що формування фактичної державної монополії на закупівлю дронів може підвищити корупційні ризики та зменшити роль волонтерських ініціатив, які раніше частково компенсували нестачу техніки. Раніше повідомлялося, що Україна та Німеччина поглиблюють співпрацю в галузі оборонних технологій та зміцнення захисту повітряного простору. Під час зустрічі з представниками Бундестагу сторони обговорили постачання боєприпасів, розвиток виробництва дронів та тестування нових технологій на полі бою.

Прокрутка до верху