Російські окупаційні сили продовжують систематично тероризувати критичну інфраструктуру України, розширюючи свої цілі. Окрім звичних атак на електроенергетику, які тепер націлені на створення дефіциту в умовах аномально спекотного літа, ворог почав цілеспрямовано атакувати водозабезпечення великих міст-мільйонників. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. Він підкреслив, що остання масштабна атака ще раз підтвердила наміри Росії завдати шкоди українській енергосистемі. За його словами, ворог намагається атакувати як взимку, так і напередодні літа, щоб створити дефіцит електроенергії під час пікових навантажень. “Ворог постійно намагається вдарити по українській енергосистемі. Напередодні спекотного літа, коли синоптики прогнозують високу температуру, він також намагається завдати ударів по нашій енергетичній інфраструктурі, щоб спричинити дефіцит електричної енергії. Чи досягне він цього, чи ні — питання відкрите. Проте, проведені масштабні роботи з модернізації нашої енергетичної системи значно підвищили її стійкість. Ворог намагається завдати ударів дорогими засобами, але, на щастя, безрезультатно”, — зазначив він. Експерт також акцентував увагу на тому, що Україна суттєво посилила захист енергетичної інфраструктури та проводить її модернізацію, що знижує ефективність російських атак. Проте ситуація в Києві залишається складною, оскільки місто майже не має власної генерації, а частина теплоелектроцентралей, зокрема Дарницька ТЕЦ, зазнала пошкоджень. “На жаль, ситуація в Києві є досить проблемною. Фактично місто майже не має власної електрогенерації, і головним завданням є підготовка до зими, тобто забезпечення власної теплової генерації. Варто нагадати, що Дарницька теплоелектроцентраль зазнала значних пошкоджень. Є проблеми і з ТЕЦ-6, і з ТЕЦ-5. Отже, ми можемо очікувати, що на короткий період, можливо, на кілька днів, стабільне теплопостачання може бути відсутнім. Проте загалом ситуація в місті виглядає досить непогано”, — додав він. Він також підкреслив, що атаки не обмежуються лише електроенергетикою — дедалі частіше під удар потрапляють об’єкти водопостачання великих міст. Удар по греблі Печенізького водосховища став другим системним ударом по водному господарству після підриву Каховської ГЕС. Це свідчить про наміри окупантів залишити великі міста без питної води. “Це другий системний удар по об’єктах водопостачання, гідроспорудах і водному господарстві. Ми бачимо, що тепер ворог може націлюватися на об’єкти водозабезпечення великих міст-мільйонників. Хочу звернутися до кожного: майте запас технічної та питної води на три дні”, — зазначив він. Незважаючи на вразливість окремих елементів інфраструктури, Ігнатьєв закликає не панікувати, адже більшість гідроспоруд були спроектовані з урахуванням потужних ударів і мають запас міцності, а також резерви для швидкого відновлення. “Більшість таких споруд були спроектовані і збудовані під час холодної війни і здатні витримати навіть удари тактичною ядерною зброєю. Водозабірні станції — це великі конструкції. Хоча вони крихкі, там є насоси, підстанції, різні засувки, але також є великий запас аварійних частин. Лише кілька днів — і все буде відновлено”, — підкреслив він. Ігнатьєв зазначив, що Росія намагається одночасно тиснути на енергетику та водну інфраструктуру, особливо перед літнім сезоном з підвищеним навантаженням. Водночас Україна вже адаптувалася до умов війни, має резервні механізми реагування та досвід відновлення після атак. На його думку, наступний опалювальний сезон буде складним, але навряд чи важчим за попередній. “Апостроф” повідомляв, що Росія продовжує системно атакувати цивільну інфраструктуру Харківщини, намагаючись спричинити гуманітарну катастрофу. Удари по гідротехнічних об’єктах, зокрема Печенізькій дамбі, можуть призвести до серйозних наслідків для регіону. Російські війська знову завдали шість ударів по Печенізькій дамбі на Харківщині — об’єкту, критично важливому для водопостачання Харкова та життєзабезпечення регіону. Руйнування цієї споруди загрожує місту дефіцитом води, а населеним пунктам на лівому березі Осколу — масштабними підтопленнями сільськогосподарських угідь і погіршенням логістики для евакуації.