В Україні спостерігається глибока демографічна криза, що значно погіршилася внаслідок п’ятирічної війни. Країна не лише зазнає природного скорочення населення, але й стикається з ризиком, що мільйони дітей та молоді не повернуться з-за кордону. Крім того, змінюються репродуктивні стратегії сімей. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомила Світлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Вона підкреслила, що Україна вже знаходиться в стадії глибокої демографічної кризи, а прогнози щодо подальшого зменшення частки дітей та молоді лише підтверджують цю ситуацію. “Ми не просто заходимо в цю фазу, ми вже в ній, адже демографічна криза в Україні чітко проявляється. Протягом п’яти років наші діти навчаються за кордоном, соціалізуються там, набувають нових звичок і традицій. Кожна країна прагне, щоб ці діти залишалися на її території, тому повернення тих, хто виїхав, стає дедалі складнішим”, — зазначила вона. Іншою серйозною проблемою є зменшення кількості людей репродуктивного віку, що безпосередньо впливає на рівень народжуваності. Навіть якщо сім’ї бажають мати дітей, загальна кількість потенційних батьків зменшується. Таким чином, демографічна криза має тривалий характер і не може бути швидко подолана, навіть за активної державної політики. Незважаючи на сподівання на можливий сплеск народжуваності після завершення війни, тривале протистояння виснажує біологічні та психологічні ресурси сімей. За словами Аксьонової, замість відкладеного попиту на батьківство спостерігається поляризація стратегій — від бажання мати дітей до повної відмови через небезпеку. “Чим довше триватиме війна, тим менше шансів на реалізацію відкладеного попиту на народження дітей: частина людей втрачає біологічні можливості, інші змінюють життєві стратегії”, — додала вона. В українському суспільстві сформувалося кілька репродуктивних моделей. Деякі сім’ї прагнуть народжувати дітей навіть під час війни, усвідомлюючи цінність життя, тоді як інші відкладають це рішення або свідомо відмовляються від народження через небезпеку та невизначеність. Таким чином, наразі немає підстав для прогнозів різкого зростання народжуваності після війни. Окремим викликом є зміна статево-вікової структури населення. Через війну та міграцію зменшується шлюбний потенціал: частина чоловіків на фронті, а багато жінок виїхали за кордон. Це негативно впливає на народжуваність і ускладнює формування сімей. “Ми вже спостерігаємо деформацію статево-вікової структури, що зменшує шлюбний потенціал, а це, безумовно, впливає на народжуваність”, — підкреслила Аксьонова. Вона також зазначила, що відновлення України вимагатиме залучення мігрантів. Це потребуватиме чіткої державної політики для мінімізації соціальних ризиків та збереження балансу в суспільстві. “Для повоєнного економічного відновлення необхідно залучити певну частину мігрантів. Але це супроводжується численними проблемами. Наразі розробляється стратегія міграційної політики, яка враховує всі нюанси для мінімізації ризиків та визначає умови для отримання громадянства”, — зазначила вона. За її словами, в Україні вже формується стратегія міграційної політики, що визначає правила залучення іноземців, умови їхнього перебування та можливості отримання громадянства. Важливо заздалегідь врахувати потенційні ризики та мінімізувати можливі соціальні виклики. Без масштабного повернення українців із-за кордону економічне відновлення країни буде обмеженим, а демографічні виклики лише посилюватимуться. За оцінками експертів, протягом п’яти років після завершення війни додому можуть повернутися лише до 30% громадян, які виїхали. Чисельність населення України на підконтрольній території скоротилася приблизно до 29 млн осіб, а народжуваність у 2025 році стала найнижчою за всю сучасну історію держави. Війна, масова міграція та хронічний стрес змінюють демографічну структуру країни, пришвидшуючи її старіння та зменшуючи кількість людей репродуктивного віку. Україна зазнає однієї з найгірших демографічних криз у світі через повномасштабну війну, що триває четвертий рік. Показник народжуваності в країні впав нижче одиниці, тоді як у Європі він становить 1,4, а в США – 1,6.