Росія готується до посилення наступальних дій, проте вже стикається з невдачами на ключових фронтах. Нову весняно-літню кампанію слід розглядати не як окрему операцію, а як чергову хвилю активних бойових дій. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив військовий оглядач Василь Пехньо. Він зазначив, що російські війська перебувають у постійній фазі активного наступу, а не готуються до якогось конкретного “великого весняно-літнього наступу”. “На сьогодні ми спостерігаємо, що росіяни ведуть кампанію активного наступу, тобто немає підготовки до чогось конкретного. Це не схоже на дзвінок у школі, коли починається урок”, — підкреслив Пехньо. Експерт також акцентує, що останнім часом російські війська не досягли значних стратегічних успіхів на фронті. Більше того, на деяких напрямках вони навіть втратили позиції, зокрема в районах Куп’янська, на межі Дніпропетровської та Запорізької областей, а також на інших ділянках. Противник не зміг реалізувати свої ключові цілі — захопити Лиман, Костянтинівку або повністю прорвати українську оборону в районі Покровська і Мирнограда. “У рамках цієї хвилі наступу росіяни очікують, що основний удар буде спрямований на Донеччину. Донеччина — це пріоритетна Слов’янсько-Краматорська агломерація. Під час атак на цю агломерацію росіяни не досягли значних результатів. Вони не змогли захопити Костянтинівку, не зламали наш опір у Покровсько-Мирноградській агломерації, не досягли Лиману”, — зазначив оглядач. На думку Пехньо, нині варто говорити не про новий наступ, а про чергову хвилю в межах вже тривалої наступальної кампанії. Основний акцент російських сил, ймовірно, залишиться на Донеччині, зокрема на Слов’янсько-Краматорській агломерації. Однак навіть до початку сприятливого періоду для наступу — з покращенням погодних умов і появою “зеленої зони” для маскування — росіяни не змогли досягти необхідних рубежів для повноцінного штурму. “Час дій для противника, згідно з їхніми розрахунками, мав полягати в тому, щоб зайняти відповідні рубежі. І фактично сьогодні, перед початком найбільш сприятливих умов для атак на фронті, росіяни вже мали б розпочати бої за Слов’янсько-Краматорську агломерацію, але вони навіть не наблизилися до неї. Тому, вводячи свої резерви на якихось напрямках, це не створює загрози втрати Донеччини”, — зазначив аналітик. Проте експерт підкреслює: навіть за умови введення додаткових сил, зокрема близько 20 тисяч військових, противник не зможе кардинально змінити ситуацію на фронті або досягти масштабних стратегічних цілей, таких як повна втрата Донеччини Україною. Максимум, на що можуть розраховувати російські війська, — це часткове просування на окремих напрямках. “20 тисячами людей росіяни не зможуть досягти успіху, це гарантовано. Їм максимум, що може вдатися з цією кількістю військ — це просунутися на якійсь ділянці. Наприклад, на Покровському, Маріупольському, Добропільському, Костянтинівському чи Лиманському напрямках. Я вважаю, що такі резерви противника, скоріше за все, будуть спрямовані на Костянтинівський напрямок”, — підсумував Пехньо. Раніше президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для подкасту The Rest Is Politics зазначив, що росіяни усвідомлюють, що виведення військ із Донбасу може розділити українську націю. 31 березня глава держави повідомив, що російська сторона висунула нові умови завершення війни у вигляді виходу Збройних сил зі Сходу протягом двох місяців. Якщо цього не станеться, Росія обіцяє силою взяти Донбас і висуватиме інші умови. Кореспондент The Financial Times Крістофер Міллер, посилаючись на джерела в розвідці, повідомив, що командування російської окупаційної армії перекидає резерви на схід України з метою встановлення повного контролю над територіями Донбасу до вересня 2026 року.