Бізнес у Києві за час повномасштабної війни продемонстрував свою здатність до адаптації, проте говорити про повноцінне зростання наразі не варто. Основними проблемами залишаються обстріли, зниження попиту, кадрові втрати через мобілізацію та нестабільна політика держави. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив доктор економічних наук, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко. Він зазначив, що, незважаючи на труднощі, підприємці виявили високу адаптивність до нових умов. Серед ключових проблем експерт виділяє війну, яка спричинила зниження попиту, регулярні обстріли, що створюють небезпеку для працівників, а також дії держави, яка в умовах кризи іноді підвищує податки або посилює тиск на бізнес. Мобілізація, хоч і є необхідною, також зменшує кадровий ресурс підприємств. “Бізнес продемонстрував чудову здатність до адаптації, незважаючи на численні виклики. Перший виклик — це війна, що призвела до скорочення попиту. Другий — обстріли, які створюють екстремальні ситуації. Працівники перебувають у стресі, а багато з них страждають від хронічної втоми. Третій виклик — необхідність адаптуватися до дій влади, яка також діє в екстремальних умовах і іноді підвищує податки”, — пояснив Савченко. Експерт підкреслив, що стабільність економіки в даний час підтримується фінансовими вливаннями західних партнерів, які фактично підживлюють внутрішній ринок через виплати в бюджетному секторі. “Було б значно важче без підтримки міжнародних партнерів. Однак ця допомога проявляється не в інвестиціях, а лише у фінансуванні бюджетного дефіциту. Це дозволяє підтримувати зарплати в державному секторі та навіть збільшувати їх”, — зазначив ректор. Він також вказав на те, що ці кошти частково повертаються в економіку через споживання товарів і послуг. Водночас експерт звернув увагу на дисбаланс: доходи в приватному секторі значно нижчі, ніж у державному, де іноді фіксуються дуже високі зарплати навіть у збиткових структурах. Після різкого падіння економіки в перший рік війни (приблизно на 30–35%) ситуація частково стабілізувалася. Наразі бізнес переважно утримується на плаву: нові підприємства відкриваються, хоча й повільно, а загальне зростання становить лише кілька відсотків, що не компенсує попередніх втрат. Фактично сформувався певний “статус-кво”. Бізнес закривається і знову відкривається, демонструючи незначне зростання в 2–4%. Проте серйозною перешкодою залишається фіскальний тиск. “Великий бізнес страждає від високих процентних ставок, зокрема від оподаткування землі та нерухомості. В умовах війни, коли підприємство навіть розбомбили, воно вимушено платить за нерухомість і землю. Ніхто не цікавиться, чи є у вас бізнес, чи ні. Плати — або заберемо. Це, звичайно, викликає обурення у бізнесу, не лише в Києві, а й в інших великих містах. Їм не допомагають, а навпаки, добивають”, — наголосив експерт. На динаміку бізнесу також впливають рішення влади: деякі з них мають позитивний ефект (наприклад, кешбек-програми або підтримка споживання), але існують також ризики нових податків і перевірок, що створює нестабільність. “Треба звикати жити, принаймні ще рік в умовах, коли країнами керують не прагматичні, цинічні менеджери, а досить неадекватні люди, емоції яких стоять на першому місці, а логіка на другому. Але ця епоха закінчиться, адже такі люди, як правило, проїдають все, що було збудовано їх попередниками. Потім знову з’явиться попит на раціональних політиків”, — зазначив Савченко. “Апостроф” повідомляв, що нинішні коливання цін на паливо не пов’язані зі спекуляцією — підвищення вартості пального зумовлене ростом цін на кордоні та закупівлею за високими березневими цінами. На ринку триває тривалий процес формування цін, пов’язаний із контрактами, логістикою та постачанням, тому падіння вартості нафти не відразу відображається на АЗС.