Велика субота, або Тиха субота, завершує Страсний тиждень і є важливим днем у християнській традиції, сповненим очікування та духовного змісту. У цей день, згідно з церковним вченням, Господь перебував у гробі та зійшов душею до пекла, щоб визволити душі праведників Старого Завіту. Це є кульмінаційним моментом перед святом Воскресіння. Хоча Велика субота має глибокий духовний зміст, в українській традиції вона також пов’язана з підготовкою до Великодня та складанням великоднього кошика.
Зазвичай у Велику суботу господині завершує приготування святкових страв. “У Велику суботу ще можна спекти паски тим, хто не встиг це зробити у Чистий четвер. Також традиційно готували м’ясні страви: шинку, ковбасу, запікали птицю або порося, варили холодець, робили сир і терли хрін”, — зазначає Олена Громова, співробітниця Музею народної архітектури та побуту України в Пирогові.
Фарбування яєць, символу життя та відродження, займає особливе місце в підготовці до Великодня. Раніше для цього використовували лише природні барвники: лушпиння цибулі, насіння гарбуза, ягоди бузини, буряковий сік або навіть шкаралупу горіхів. Традиційно в суботу перед всенічною службою родини збирали великодній кошик, який вистеляли вишитими рушниками та наповнювали продуктами з символічним значенням.
“До кошика клали паску, крашанки, ковбасу, м’ясо, сало, шинку, масло, хрін, сіль, іноді пиріжки. Також до Великодня додавали освячену гілочку верби, принесену з церкви у Вербну неділю”, — розповідає Громова. Хоча іноді до кошика могли покласти сир або мак, існували й чіткі заборони. За традицією, не можна було класти алкоголь, гроші, прикраси, фрукти та кров’яну ковбасу.
Збір кошика був сімейною справою, що символізувало єдність. На святкову службу всі одягали найкращий одяг, адже Великдень вважається найбільшим святом року. Незважаючи на підготовчі клопоти, Велика субота залишалася днем тиші та стриманості — у цей день не дозволялося голосно веселитися. Проте в деяких селах існувала традиція встановлювати гойдалки, де молодь могла розважатися напередодні свята, відчуваючи радість наближення Великодня.