Експерти з Army Recognition провели детальний аналіз підводних флотів різних країн, враховуючи не лише їхню кількість, а й призначення та роль у військовій стратегії. Результати цього дослідження були опубліковані на веб-сайті порталу. Фахівці оцінювали, як держави використовують свої підводні сили — від ядерного стримування до виконання далекобійних ударів, морської блокади, розвідки, боротьби з підводними човнами та контролю стратегічних водних шляхів. Лідерами у цьому рейтингу залишаються США, Росія та Китай. Їхні підводні флоти здатні виконувати різноманітні завдання — від супроводу флотських угруповань до збору розвідувальної інформації та завдання ударів по морських і наземних цілях. Американський підводний флот вважається найбільш універсальним, оскільки складається виключно з атомних субмарин і має глобальний радіус дії. Поєднання багатоцільових човнів, носіїв крилатих ракет та стратегічних ракетоносців дозволяє США забезпечувати як тактичні операції, так і ядерне стримування. Основу цього флоту складають субмарини класу Virginia, а перспективна програма Columbia має на меті підтримку морської частини ядерної тріади. Росія займає друге місце за потенціалом, маючи підводні сили, що включають різні типи субмарин — від стратегічних ракетоносців до дизель-електричних човнів. Важливу роль відіграє концепція так званої “бастіонної оборони”, що передбачає захист стратегічних сил у прикритих зонах з можливістю завдання ударів. Проте російський флот більше орієнтований на стримування та швидкі удари, а не на постійну глобальну присутність. Китай демонструє найшвидше зростання у цій сфері, поступово переходячи від прибережної оборони до створення океанського підводного флоту. Атомні субмарини типу 093 виконують ударні та супровідні функції, тоді як ракетоносці типу 094 забезпечують ядерне стримування. Загалом стратегія Китаю еволюціонує в напрямку активнішої діяльності у відкритому морі. Наступним у рейтингу є Іран. Незважаючи на значну кількість підводних човнів, переважно малих і прибережних, його реальні можливості обмежені. Втрати внаслідок військових дій також вплинули на боєздатність флоту. Іранські субмарини в основному використовуються для контролю вузьких морських шляхів, мінування та дій із засідок, зокрема в районі Ормузької протоки. П’ятірку лідерів завершує Північна Корея. Її підводні сили за чисельністю близькі до іранських, але виконують іншу роль. Для Пхеньяна це інструмент асиметричної війни та засіб тиску на сусідні країни, а також елемент формування власної морської складової ядерного потенціалу. Таким чином, дослідження демонструє, що ефективність підводного флоту визначається не лише його кількістю, а й стратегією застосування та технологічним рівнем. Росія систематично стежить за підводною інфраструктурою Європи та шукає можливості для її знищення. Останнє попередження від Великої Британії щодо російських підводних човнів біля підводних кабелів — це не лише дипломатичне зауваження, а реальна демонстрація готовності знищити загрозу.