У суботу, 25 квітня, Православна церква України вшановує апостола і євангеліста Марка — одного з учнів Христа та автора одного з чотирьох Євангелій. Цей день присвячений пам’яті святого, його духовному подвигу, церковним традиціям і народним звичаям.
25 квітня віряни Православної церкви України згадують апостола Марка як одного з 70 апостолів, сподвижника апостолів Петра і Павла та автора Євангелія від Марка, яке вважається найдавнішим із чотирьох канонічних Євангелій.
Церковний переказ свідчить, що Марко був близьким учнем апостола Петра і записував його проповіді. Саме тому Євангеліє від Марка відзначається простотою, динамічністю та особливою увагою до діл і чудес Ісуса Христа.
Також існує версія, що в юності Марко був свідком подій останніх днів земного життя Спасителя. За одним із переказів, саме він був тим юнаком, який у ніч арешту Христа втік, залишивши одяг у руках воїнів. Цей епізод згадується лише в Євангелії від Марка і вважається особистим свідченням автора.
Після Воскресіння Христового апостол Марко ревно проповідував Євангеліє. Він супроводжував апостола Павла у місіонерських подорожах, а пізніше став одним із найближчих помічників апостола Петра.
Збереглися свідчення, що Марко заснував християнську громаду в Олександрії (Єгипет) і був її першим єпископом. Там він звіщав слово Боже, приводив багатьох людей до віри та зрештою прийняв мученицьку смерть.
Апостола Марка шанують як покровителя проповідників, письменників і всіх, хто несе людям слово Божого вчення. До нього звертаються з молитвами про зміцнення віри, мудрість, натхнення у добрих справах і здатність свідчити про істину.
Молитви до апостола Марка:
Святий апостоле і євангелісте Марку, моли Бога за нас, щоб і ми були ревними у вірі та твердими у сповіданні істини. Допоможи нам слухати і виконувати слово Боже, жити за Євангелієм і нести світло Христове у світ. Амінь.
Святий Марку, учню Христовий і проповіднику правди, настав нас на шлях добра і праведності. Даруй нам мудрість і силу свідчити про віру у повсякденному житті. Моли Бога за нас. Амінь.
У народі цей день вважали вдалим для спокійної праці та завершення вже розпочатого. Люди намагалися не починати нових справ, а довести до ладу заплановане. Увагу приділяли хатнім клопотам, господарству, а також духовному життю — молитві, роздумам і добрим вчинкам. День мав минати тихо та врівноважено.
Якщо дозволяла погода, продовжували працювати на землі, доглядали за посівами та готувалися до наступного етапу польових робіт. Із цим днем у народі пов’язували й прикмети.
Вважалося, що 25 квітня не слід сваритися, ображати інших чи допускати злі думки. Не радили поспішати, метушитися або вступати в конфлікти. Також люди вірили, що не можна нехтувати духовним життям і забувати про молитву. Важливо було уникати лінощів і байдужості до ближніх.
Церква закликає провести цей день у мирі, спокої та духовній зосередженості. Варто відвідати храм, помолитися та подякувати Богові за Його милість і благословення. Віряни можуть звернутися до апостола і євангеліста Марка з проханням про мудрість, зміцнення віри та духовне наставництво.
Доброю справою цього дня буде допомога ближнім, підтримка тих, хто цього потребує, і щира молитва. День рекомендують провести в гармонії, праці та внутрішньому спокої, зберігаючи в серці світло великодньої радості.
Раніше “Апостроф” розповів, яке церковне свято відзначали 22 квітня і які традиції та прикмети пов’язані з цим днем.