Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що через тіньову економіку Україна щороку втрачає понад трильйон гривень. За його словами, цього ресурсу вистачило б не лише на підвищення зарплат військовим, а й вчителям та медикам. Водночас він стверджує, що Мінцифри вже кілька років саботує запровадження онлайн-моніторингу грального бізнесу та електронного акцизу, що могло б допомогти вивести ці кошти з тіні.
Гетманцев наголосив, що Україна під час війни перебудувала економіку під потреби фронту, оборони та безпеки. Водночас він визнав, що війна й обстріли завдають серйозної шкоди і державі, і бізнесу, а мир є необхідною умовою для економічного розвитку.
Окремо він зупинився на зарплатах військових. За його словами, базова частина виплат є низькою і її потрібно збільшувати, але на сьогодні резервів для такого підвищення немає, адже йдеться про десятки, а можливо й сотні мільярдів. Він зазначив, що парламент і уряд постійно ведуть дискусію з цього приводу та очікують рішень хоча б на 27-й рік.
Коментуючи державний бюджет, Гетманцев сказав, що 60% видатків ідуть на безпеку і оборону. Решта спрямовується на медицину, освітню субвенцію, соціальні виплати ветеранам, особам з інвалідністю, багатодітним сім’ям та іншим категоріям, які потребують допомоги. За його словами, на розвиток економіки виділяється приблизно 40 млрд на рік. Він визнав, що певні резерви можна знайти через скорочення окремих програм і оптимізацію видатків, але підкреслив, що ці суми неспівставні з потребами армії.
Гетманцев розкритикував урядові ініціативи кешбеку та “є-Бачка”. Він назвав “є-Бачок” неправильним рішенням, а кешбек — дурістю, оскільки, на його думку, українські товари і без того популярні через ціну та якість. Водночас він підтримав програму 1 500 грн для пенсіонерів, зазначивши, що для людей, які отримують менше прожиткового мінімуму, ці кошти є вкрай необхідними, навіть якщо це не замінює пенсійної реформи.
Щодо місцевих бюджетів і дорожніх робіт Гетманцев підкреслив, що потрібно чітко розрізняти державний і місцевий рівні. За його словами, військо фінансується з державного бюджету, тоді як багато ремонтів у містах здійснюються з місцевих бюджетів. При цьому він визнав, що частина таких витрат зараз виглядає недоречною. Водночас він наголосив, що дороги мають будуватися насамперед для потреб перемоги, зокрема там, де це критично для фронту та евакуації поранених.
Гетманцев також пояснив логіку вилучення частини військового ПДФО з місцевих бюджетів. За його словами, громади стали отримувати більше ПДФО через зарплати військових, хоча самі нічого не зробили для цього зростання. Тому, на його думку, справедливіше спрямовувати ці кошти до державного бюджету для фінансування самого війська. Водночас він визнав, що прифронтові громади, зокрема Харків, мають свої особливості.
Окремо він говорив про ефективність державних інституцій і відповідальність посадовців. На його переконання, в Україні бракує персональної відповідальності керівників за провалені напрями. Якщо функція не виконується, чиновник має йти з посади незалежно від того, чи це наслідок некомпетентності, чи корупції.
Гетманцев жорстко висловився про ситуацію в гральному бізнесі. За його словами, держава втрачає до 20 млрд грн на рік через відсутність повноцінної системи державного онлайн-моніторингу. Він заявив, що проти Борнякова, Новікова, Мінцифри і PlayCity вже порушено дві кримінальні справи за фактом фіктивного лотерейного конкурсу та блокування системи онлайн-моніторингу, а також анонсував ще одне звернення. Він підкреслив, що це не його оцінки, а цифри Рахункової палати.
За словами Гетманцева, проблема полягає не в разових епізодах, а в цілій клановій системі, де кожен виконує свою роль: чиновники затягують запуск системи, оператори занижують податкову базу, а правоохоронці заплющують очі. Він навів приклад, коли гральний заклад за обороту 70 млрд декларує лише 2 млн грн виграшів, а подальші дії податкової та судів не дають результату через неможливість довести характер цих коштів.
Також Гетманцев заявив, що Мінцифри саботує запуск електронної акцизної марки. За його словами, система має дати змогу відстежувати рух кожної пляшки горілки від імпорту чи виробника до кінцевої каси. Він нагадав, що строки вже переносили, а запуск призначено на 1 листопада цього року, однак, за словами бізнесу, передане для тестування програмне забезпечення не працює.
Говорячи про Бюро економічної безпеки, Гетманцев визнав, що його реформа поки не дала результату. Він нагадав, що після ліквідації податкової міліції новий орган фактично був укомплектований тими ж кадрами, а повторне перезавантаження також не забезпечило очікуваної ефективності. Як приклад бездіяльності він навів мережу Меркетопт на 400 магазинів, яку, за його словами, подрібнили на 1500 ФОПів. Попри передані матеріали, за пів року, стверджує він, жодного помітного результату немає.
У цьому контексті Гетманцев прокоментував і тему ПДВ для ФОПів. Він заявив, що особисто обіцяв малому бізнесу не чіпати систему єдиного податку до кінця війни і наполягатиме на цьому. Водночас він пояснив, що в Україні існують дві нижні планки для несплати ПДВ: загальна на рівні мільйон гривень і 10 млн гривень для ФОПів третьої групи на єдиному податку. На його думку, це створює очевидний стимул для дроблення бізнесу, аби отримати додаткову маржинальність 8–9%.
Він визнав, що замість тиску на дрібних підприємців держава мала б ефективніше боротися зі схемами через роботу БЕБ. Водночас він пояснив логіку МВФ, який запитує, чому в Україні існує подвійний ліміт, якщо в інших країнах такого немає. За словами Гетманцева, єдиний податок є пільгою щодо прибутку або доходу, але не пільгою з непрямого податку.
Також Гетманцев торкнувся теми корупції, депутатської етики та нерухомості за кордоном. Він наголосив, що правову оцінку мають давати правоохоронні органи, а моральну — виборці. На його думку, швидкий суспільний суд завжди несправедливий, якщо немає доведених фактів. При цьому він визнав, що парламенту потрібне перезавантаження, а вибори є необхідними.
Коментуючи справу, яку співрозмовник назвав Міндічгейтом, Гетманцев заявив, що їхня ТСК зверталася до НАБУ за два роки до публічного розголосу, а матеріали комісії стали підставою для кримінальних проваджень. Він також підтвердив, що фракція підтримала рішення щодо зміни структури НАБУ і САП із залученням Генерального прокурора, але згодом це рішення переголосували.
На завершення Гетманцев підкреслив, що більшість міжнародних зобов’язань України, якщо не всі, є корисними для держави. Він також висловив сподівання, що партнерські зобов’язання щодо фінансування будуть виконані своєчасно, а кошти відображені в бюджеті. На його переконання, основна проблема зараз — не резервний фонд, а фінансування армії, тоді як увесь бюджет у цілому використовується ефективно: на безпеку й оборону, соціальну сферу, освіту та медицину.