Аеропорт «Львів»: баланс між амбітними планами та реальністю

Згідно зі Стратегією розвитку цивільної авіації до 2030 року, пріоритетним напрямком, окрім пасажирських перевезень, є розвиток вантажних авіаційних комплексів. У документі вони визначені як мультимодальні логістичні центри, а аеропорт «Львів» має отримати статус хабу. Анатолій Храпчинський, авіаексперт та директор з розвитку «Флай груп Україна», у своїй колонці на «Економічній правді» наголошує на важливості реалістичного підходу до реалізації цих планів. Акцент на авіакарго є стратегічно важливим, оскільки швидкість доставки виправдовує високу вартість послуг. Наразі значна частина таких товарів потрапляє в Україну через логістичну інфраструктуру Польщі, Словаччини чи Румунії, де й залишається частина доданої вартості. Вигідне розташування львівського аеропорту поблизу кордону з ЄС робить його ідеальним місцем для логістичного хабу. Наразі існують два підходи до розвитку об’єкта. Перший проєкт, погоджений аеропортом, обладміністрацією та Сокільницькою громадою, передбачає будівництво перону на п’ять стоянок і нової руліжної доріжки. Другий проєкт, ініційований Львівською міськрадою, базується на британській концепції: він включає десять стоянок для вантажних літаків, подовження злітної смуги на 700 метрів, будівництво тунелю під вулицею Кульпарківською та створення розважально-ділового масиву. Експерт зазначає, що приклад Львова ілюструє конфлікт між масштабом задуму та реалістичністю втілення. Проєкт за участю Сокільницької громади є значно простішим у реалізації, оскільки він уже пройшов необхідні погодження та технічні процедури. Натомість ініціатива міськради потребує викупу приватних ділянок, зміни зон безпеки та складних розрахунків потужностей термінала, що суттєво впливає на вартість і терміни. Анатолій Храпчинський підсумовує, що в інфраструктурному плануванні реалістичність шляху до мети є вирішальною, тому карго-проєкт аеропорту «Львів» має очевидну перевагу завдяки своїй практичності.

Прокрутка до верху