Кирило Буданов обіймає посаду керівника Офісу Президента вже три місяці. Він наближається до терміну в 100 днів, коли зазвичай проводять аудит ефективності. З перших днів на посаді до Буданова була прикута особлива увага, оскільки він очолив Офіс у часи кризи довіри до влади через корупційний «міндічгейт» та під час активних переговорів щодо миру і гарантій безпеки для України. У такі моменти країна стає особливо вразливою до зовнішнього тиску та нав’язування чужих сценаріїв. Незважаючи на це, Україна зберігає свою присутність у переговорному процесі. Буданов, як один із ключових учасників переговорної групи, вміло витримує баланс, і ми досі «за столом», а не «на столі», як би цього не хотіла Росія. Глобальні пріоритети США зміщуються на Близький Схід, що створює додаткові виклики, якими користуються росіяни, намагаючись виставити нас противниками миру та недоговороздатними. Хоча скепсис щодо результатів цих переговорів високий, Буданов неодноразово заявляв, що, якби не вірив у позитивний результат, за переговори б не брався. Можливо, він, як розвідник, розуміє, що перебуваючи всередині переговорного процесу, легше скористатися «вікном можливостей», коли воно з’являється. Відчуваючи настрої в переговорному трикутнику, можна вчасно підготуватися до моменту. Не варто забувати і про обміни полоненими. Переговори щодо них тривають, і Буданов, зберігаючи координацію цього напрямку, зміг через тристоронню групу активізувати обміни. З початку року відбулося три великі обміни, завдяки яким сотні наших захисників повернулися додому. Навіть якщо це єдиний практичний результат переговорного процесу, цього вже достатньо. Для Буданова, як офіцера, повернення своїх додому — це і про обов’язок, і про те, щоб кожен військовий знав, що держава не залишає своїх. Це сприяє довірі до командира та інституцій загалом. Якщо на міжнародному треку роль Буданова була зрозумілою з самого початку — розвідник у переговорах завжди є корисним, — то у внутрішніх справах виникали питання. Тепер можна сказати, що плітки та інтриги Буданова не цікавлять. Офіс Президента став структурою, яка систематизує проблеми, оцінює ресурси та шукає рішення. З моменту призначення Буданов не проводив масових кадрових перестановок, адже не варто розхитувати і так ослаблену «міндічгейтом» структуру. Він запровадив чіткий алгоритм роботи: визначили ціль – оцінили ресурси – виконали – відзвітували. Таким чином, він інтегрує існуючих співробітників в єдиний вектор результату. Однак ті, хто не вписується у цей алгоритм, можуть незабаром залишити свої посади. Новий стиль роботи Офісу Президента видно на прикладі економіки. Зверну увагу на нараду, яку провів Буданов щодо активізації роботи на африканському континенті. Там були не лише представники державних установ — від економіки до розвідки, а й залучені експерти, які роками працювали в Африці. Розуміючи, що в сучасній війні економічна стійкість часто визначає, хто довше витримає дистанцію, Буданов, здається, вибудовує альтернативні можливості для України: ринок збуту агропродукції, диверсифікацію імпорту сировини, дипломатичну підтримку на міжнародній арені в умовах війни. Африка також важлива через ресурси, необхідні для високотехнологічної промисловості. Таким чином, Буданов, оцінюючи економічні та геополітичні ризики для України, шукає альтернативи та розглядає економіку як ключовий інструмент національної безпеки. Це свідчить про стратегічний рівень мислення. У підсумку, за ці три місяці призначення «кризового менеджера в погонах» виглядає виправданим: система стала більш зібраною, ключові напрямки більш контрольованими, а рішення — менш хаотичними. Буданов від «стабілізації» кризової ситуації поступово нарощує оберти і спрямовує ОП до системного мислення, оцінки ресурсів та ризиків, пошуку нових можливостей, підпорядковуючи все єдиному результату — зберегти державу і перемогти. Не дивно, що в таких умовах політична вага Буданова зростає. Посада керівника ОП, яка довгий час сприймалася як токсична, поступово перетворюється на центр ухвалення рішень. Ця логіка і модель управління виглядають більш функціонально, ніж попередні, але подивимось, як буде на довшій дистанції.