Використання штучних квітів і вінків на кладовищах становить серйозну екологічну загрозу через викиди токсичних речовин під час їх спалювання або розкладання в ґрунті. Більшість такої продукції виготовляється з немаркованого пластику, що ускладнює її переробку та призводить до накопичення на сміттєзвалищах. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомила Тетяна Лампіка, керівниця громадського формування з охорони громадського порядку “Екологічний патруль”. За її словами, основною причиною популярності штучних квітів є їхня доступність та довговічність. Люди часто обирають їх через тривалий термін збереження привабливого вигляду. Водночас, ситуацію можна змінити через роз’яснювальну роботу: важливо пояснювати громадянам шкоду таких виробів та їхній вплив на довкілля. “Такі речі можна подолати лише моральними переконаннями людей, що це небезпечно для тих, хто живе. Потрібно порівнювати стан довкілля та його вплив на здоров’я людей. Я часто бачу, як на території кладовища намагаються закопати або прикопати відходи, щоб зменшити їх кількість. Необхідно проводити інформаційну політику на рівні міськради”, — зазначила вона. Штучні квіти практично неможливо сортувати чи переробляти через невідомий хімічний склад. Під час їх спалювання в повітря потрапляють діоксини, що робить цей процес небезпечним і фактично прирівнюється до порушення правил поводження з відходами. “Якщо ми перейдемо до питання сортування, то, скоріше за все, ніхто не знає, з якого пластику вони виготовлені, оскільки пластик, з якого роблять ці квіти, не маркований. Тому його не можна переробляти, оскільки це призведе до браку наступної продукції. Тому, скоріше за все, потрібна або заборона, або роз’яснювальна робота для зменшення відходів”, — додала вона. Лампіка також зазначила, що спалювання штучних квітів формально підпадає під правила поводження з відходами і може каратися штрафами. Однак на практиці такі порушення важко фіксувати та контролювати. Тому, на її думку, ефективніше не карати, а пояснювати та створювати умови для правильного поводження з відходами, зокрема організовувати їх вивезення. “Санкції щодо спалювання сміття застосовуються, але їх важко фіксувати. Тому краще роз’яснювати та допомагати вивозити відходи. Я вважаю це більш ефективним рішенням, ніж штрафи”, — сказала вона. Фахівчиня підкреслила, що якщо суспільство відмовиться від попиту на пластикові вінки, їх виробництво поступово зникне. Як приклад можна навести країни Європи, зокрема Німеччину, де за принесення пластику на місця поховання передбачені суворі штрафи. “Чому не може бути акції раз на рік, яка спонукає людей висаджувати квіти і заміняти штучні квіти живими? Департаменти екології могли б проводити акції, які дарують людям натуральні квіти для висадження на могилах. Живі квіти насправді набагато красивіші, яскравіші та екологічно безпечніші”, — додала вона. “Апостроф” повідомляв, що у Києві зростає рівень відповідальності мешканців за міський простір, а толоки стають не лише способом прибирання, а й інструментом формування нової культури взаємодії громади та влади. В умовах обмежених бюджетних ресурсів такі ініціативи дозволяють підтримувати порядок і створювати нові громадські простори без значних витрат.