У контексті підготовки до можливого візиту американської делегації до Києва, Москва активізувала свої зусилля, намагаючись відокремити питання економічної співпраці зі США від воєнного конфлікту. Кремлівська риторика про “проєкти на трильйони” та спільний розвиток без завершення війни в Україні є спробою отримати своєрідну індульгенцію для продовження агресії та закріпити за Росією статус одного з центрів сили. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив аналітик програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики “Українська призма” Павло Радь. Заяви Дмитра Пєскова про можливість співпраці США та РФ без завершення бойових дій є спробою “продати” Вашингтону концепцію відокремлення економіки від геополітики, що вигідно, перш за все, російській стороні. “Російська сторона знову намагається винести питання врегулювання російсько-української війни за межі двосторонніх відносин між США і Росією, пропонуючи звичний набір економічної співпраці, мовляв, давайте кооперуватися. Для Росії це можливість отримати індульгенцію на дії в Україні”, — пояснив Радь. На думку аналітика, ці меседжі мають кілька цілей. По-перше, Росія прагне отримати політичну “індульгенцію” — можливість продовжувати війну без додаткового тиску з боку США. По-друге, Кремль хоче продемонструвати, що Росія залишається одним із центрів сили у формуванні нового світового порядку і може вести діалог зі Сполученими Штатами на рівних, незалежно від війни в Україні. Проте, експерт підкреслив, що така риторика не відображає реального стану справ. Ситуація на полі бою свідчить про обмежене просування російських військ, тоді як Україна завдає ударів по тиловій інфраструктурі та підприємствах військово-промислового комплексу РФ. Тому заяви про “сильні позиції” Росії він вважає елементом інформаційної кампанії, а не об’єктивною оцінкою. “Росія отримує серйозні удари по своїх тилах, оскільки Україна активно атакує російську інфраструктуру. Україна має можливість завдавати ударів по російських підприємствах військово-промислового комплексу, і говорити про неймовірну перевагу Москви не доводиться”, — зазначив експерт. За його словами, точні терміни візиту американської делегації до України важко передбачити, оскільки Вашингтон зосереджений на інших міжнародних питаннях, зокрема на ситуації на Близькому Сході та питанні Ірану. Це відсуває український напрям у черзі зовнішньополітичних пріоритетів США. Навіть якщо такі візити відбудуться, експерт не очікує значного прориву. Причина полягає у фундаментальних розбіжностях між Україною та Росією, насамперед щодо територіальних питань і умов завершення війни. Він підкреслив, що дипломатичні контакти самі по собі не можуть змінити ситуацію без змін на полі бою або перегляду підходів сторін. Радь наголосив, що переговорний процес нині перебуває у глухому куті через діаметрально протилежні позиції сторін. У цій ситуації Україна має два основні інструменти тиску на агресора: залучення Китаю як посередника або продовження атак на російську нафтову інфраструктуру. “Логічно було б спробувати, зокрема, українській стороні залучати Китай для того, аби через Китайську Народну Республіку транслювати певні меседжі росіянам. Це могло б мати свій ефект. Або ж Україні слід продовжувати знищення російської інфраструктури, сподіваючись на те, що ціни на нафту впадуть, оскільки Російська Федерація суттєво недоотримуватиме доходи, і навіть з’являлися інсайти про те, що Путін розглядав варіанти зміни підходів до війни”, — зазначив він. “Апостроф” повідомляв, що у Кремлі заявили про зацікавленість у налагодженні добрих відносин з Угорщиною. Речник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков зазначив, що територіальні розбіжності між РФ та Україною “полягають у кількох кілометрах”.