Масовані удари по нафтовій інфраструктурі та терміналах Росії призвели до серйозної системної кризи в енергетичному секторі країни. Зупинка експорту через основні порти викликала ефект доміно: нафтопереробні заводи змушені призупиняти свою діяльність не лише через прямі удари, а й через неможливість підтримувати технологічний процес в заблокованій транспортній системі. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України. Експерт зазначив, що російська нафтотранспортна система функціонує завдяки субсидуванню внутрішнього ринку за рахунок експорту. Коли постачання нафти до портів Усть-Луга та Приморськ зупиняється, логістичні ланцюги розриваються, і заводи, які працюють на внутрішній ринок, втрачають економічний сенс. “Це дійсно серйозна криза. Вона безпосередньо пов’язана з нашими військовими діями проти нафтопереробних заводів, а зараз ще більше — проти портів. Заводи, які залежать від цих нафтогонів, потребують постійного руху нафти, щоб підтримувати роботу. Зазвичай витрати покривають компанії, які займаються експортом нафти. Коли відбуваються удари по великим портам, постачання нафти зупиняється, і ці заводи просто зупиняються”, — підкреслив Закревський. Він також пояснив, що функціонування нафтопереробних заводів залежить від безперервного руху нафти трубопроводами. Ця система працює завдяки експорту: компанії, які продають нафту за кордон, фактично покривають витрати на транспортування та підтримують роботу всієї інфраструктури. Натомість заводи, що орієнтовані на внутрішній ринок, не враховують ці витрати у своїй економіці. Коли через удари порушується робота портів і експорт зупиняється, система починає давати збій. Виникають форс-мажорні обставини, іноземні партнери відмовляються оплачувати транзит, і в результаті російські НПЗ змушені зупинятися навіть без прямих влучань. Деякі підприємства вже відкрито заявляють, що не відновлять роботу, поки не буде налагоджено експорт. “Крім того, настала весна, і попит на бензин зріс. Автомобілі, які не використовувалися взимку, починають виїжджати на дороги, і в 10 регіонах, де вже настала весна, просто немає бензину”, — додав Закревський. Він також зазначив, що нещодавні послаблення санкцій з боку США щодо нафти, завантаженої до 12 березня, не принесли Росії очікуваного результату, оскільки європейські партнери не підтримали цей крок, а більшість потенційних покупців, зокрема Китай, дотримуються встановлених обмежень. В результаті значна частина нафти залишилася нереалізованою. “Я не бачу, як це вплинуло. По-перше, ви повинні розуміти, що нафта, яка була завантажена на танкери до 12 березня, в 50% випадків була призначена для конкретних споживачів. Дозвіл, виданий Трампом для російської нафти, не означає, що Євросоюз щось змінив. Євросоюз чітко заявив, що не підтримує зняття санкцій. Це призвело до того, що, окрім Індії, ніхто не захотів забирати цю нафту з моря. На воді залишалося 260 мільйонів барелів зайвої нафти. Це виглядає так: ніби ви намагаєтеся виїхати з двору на проспект, сподіваючись, що там буде вільно, але насправді проспект забитий”, — пояснив експерт. “Апостроф” повідомляв, що тарифна політика адміністрації Дональда Трампа, задумана як інструмент зміцнення американського лідерства, призвела до дестабілізації світової торгової системи та зростання фінансового навантаження на пересічних громадян США. Замість очікуваного припливу капіталу з-за кордону країна зіткнулася з рекордною інфляцією, а міжнародні партнери та конкуренти переорієнтували свої ринки, мінімізуючи вплив американських обмежень. Переговори щодо завершення війни в Україні перебувають у глибокій паузі. Росія втратила інтерес до конструктивного діалогу, щойно відчула економічне полегшення та розкол у позиції західних партнерів. Повернення до переговорного процесу фігур, орієнтованих на тривалу гру, свідчить про відсутність бажання Москви завершувати агресію. Сполучені Штати фактично послаблюють тиск на російський нафтовий сектор, надаючи певні послаблення щодо транзиту та експорту російської нафти. Така політика “відкручування гайок” не лише поповнює бюджет агресора, а й створює небезпечний прецедент для європейських країн, які можуть почати лобіювати відновлення енергетичних проектів з Росією. Послаблення санкцій США проти російської нафти та військова ескалація на Близькому Сході створюють небезпечне вікно можливостей для Кремля. Поки світові ціни на енергоносії зростають, Росія отримує надприбутки, які дозволяють їй покривати дефіцит бюджету та продовжувати фінансування агресії проти України.