В Україні розпочинається значна реформа застарілого житлового фонду, що включає “хрущовки”, “сталінки” та інші багатоквартирні будинки, зведені в радянський та довоєнний періоди. За даними 2019 року, в країні налічувалося понад 30 тисяч таких будинків, частина з яких вже визнана аварійною. Внаслідок війни деякі з цих будівель були зруйновані, тому актуальні цифри можуть бути ще вищими. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. “Станом на 2019 рік в Україні було зафіксовано 30 380 багатоквартирних будинків, з яких майже 8 000 збудовано до 1919 року. У період з 1920 по 1953 роки зведено 9643 будинки. А з 1954 по 1969 роки, коли активно будувалися хрущовки, було збудовано 7192 будинки по всій Україні”, — зазначила Шуляк. Вона також підкреслила, що ще до початку повномасштабного вторгнення уряд зареєстрував відповідний законопроєкт, а наразі парламент активно працює над оновленням законодавства в сфері житлової політики. “Перед початком повномасштабного вторгнення, у 2021 році, уряд подав до Верховної Ради законопроєкт, що стосується реконструкції всіх кварталів. Зараз, враховуючи, що ми почали комплексно займатися житловою політикою, скасували застарілий житловий кодекс і ухвалили нове європейське законодавство про основи житлової політики”, — пояснила голова комітету. Законопроєкт передбачає комплексний підхід: оновлення не окремих будинків, а цілих кварталів. Рішення ухвалюватимуть органи місцевої влади, а фінансування планується за рахунок державних і місцевих коштів, інвесторів та міжнародної допомоги. Основним критерієм для знесення стане технічний стан будівлі: якщо більше 60% конструкцій втрачені, будинок підлягатиме демонтажу. “У законі чітко зазначено, що якщо 60% від первісного стану втрачено, таке житло підлягає обов’язковому знесенню, оскільки навіть капітальний ремонт не зможе привести його до сучасних стандартів, що враховують безпеку, енергоефективність та доступність”, — додала вона. Шуляк також підкреслила, що реновація передбачає не лише оновлення житла, а й модернізацію інженерних мереж та будівництво сучасних укриттів. Законопроєкт містить складний механізм погодження з мешканцями. Попередньо обговорюється норма, за якою для включення будинку до програми необхідна згода 70–75% власників. Якщо такої підтримки не буде, будинок можуть виключити з програми, а спірні питання вирішуватимуться в судовому порядку. “Ми розуміємо, що завжди будуть люди, які прагнуть отримати нове житло, і ті, хто буде проти з різних причин. Зараз ми дискутуємо 75%. Поки що це рішення не прийняте, але наразі ведемо розмови, що якщо мешканці нададуть таку згоду, будинок потрапить до програми реновації. Всі спірні питання будуть розглядатися через суд”, — зазначила вона. Хоча під час війни питання “хрущовок” не є пріоритетним, підготовка законодавчої бази вже зараз дозволить залучити міжнародних інвесторів і донорів після її завершення. Україна планує використовувати досвід Німеччини та країн Балтії. “Розуміємо, що під час повномасштабного вторгнення питання реновації хрущовок не є в пріоритеті, але зараз найкращий час для підготовки законодавчої рамки, оскільки після закінчення війни ми повинні мати розроблені всі механізми. Є приклади прибалтійських країн, Німеччини та Австрії. Для нашої країни питання енергоефективності та енергонезалежності сьогодні є такими ж важливими, як і питання безпеки”, — підсумувала вона. “Апостроф” також повідомляв, що ринок оренди житла в Києві демонструє повільне зниження цін. Основними причинами стали сезонні коливання, зменшення кількості орендарів після важкої зими та невизначеність з енергетикою на наступний опалювальний сезон.