Українська сторона звернулася до урядів держав, де функціонують російські центри «русский дом», із закликом обмежити їхню роботу та остаточно ліквідувати ці осередки. Очільник міністерства закордонних справ Андрій Сибіга підкреслив, що ця мережа створює прямі виклики національній безпеці. Дипломат зазначив, що не можна нехтувати когнітивним виміром нинішньої війни, адже Москва здійснює глобальну кампанію за людську свідомість через розгалужену систему структур, зокрема «россотрудничество» та центри «русский дом». На практиці вони функціонують як механізми дезінформації, підривної діяльності та шпигунства. Варто підкреслити, що робота російських культурних центрів є ключовим елементом гібридного протистояння, яке спецслужби РФ понад 20 років ведуть проти України та демократичних країн Заходу. Їхня специфіка полягає у формуванні в європейському інформаційному просторі проросійських лобістських груп за допомогою фінансованих кремлівським урядом організацій.
Фонд Горчакова був заснований у 2010 році за вказівкою тодішнього очільника РФ Дмитра Медведєва. Офіційною метою структури заявлено просування зовнішньополітичних інтересів Росії, формування позитивного іміджу за кордоном та залучення інститутів громадянського суспільства до політичних процесів. Однак реальна діяльність фонду суттєво відрізнялася від декларацій. У 2012 році організація вперше потрапила до звіту латвійського Бюро з захисту Сатверсме (SAB), де зазначалося, що вона фінансує заходи для імітації підтримки громадянського суспільства. Контррозвідка Латвії зафіксувала, що фонд спільно з Фондом підтримки і захисту прав співвітчизників за кордоном спонсорував ініціативи на підтримку політичного курсу Кремля. Згодом аналітики SAB підтвердили, що приховані цілі фонду координуються російськими спецслужбами, що стало початком визнання організації загрозою безпеці в країнах Балтії. У березні 2013 року Естонія заборонила в’їзд п’ятьом співробітникам фонду на конференцію «Балтійський діалог-2013» через недостовірність наданої ними інформації про мету поїздки.
За даними українських спецслужб, Фонд Горчакова слугував легальною ширмою для створення вербувальних центрів та просування інтересів РФ у суспільно-політичному й економічному житті інших країн. В Україні активність організації активізувалася за часів президента Віктора Януковича. У 2013 році в київському виші фондівці відкрили інформаційний центр для проведення студентських семінарів. Лише у лютому 2015 року співробітники СБУ закрили цей фонд у Києві, звинувативши його представників в антидержавній пропаганді після звернень обурених студентів. Правоохоронці встановили, що викладачка гуманітарних дисциплін та функціонерка фонду висловлювала підтримку агресії на сході України та анексії Криму.
Крім того, під прикриттям посольств у Європі функціонують інші центри. В Італії діють «россотрудничество» та Російський центр науки і культури, які очолює Олег Осипов — журналіст із понад 20-річним стажем у ТАРС. Російське урядове агентство «россотрудничество» почало роботу в Італії у 2010 році, а 24 листопада 2011 року в Римі відкрився РЦНК у Palazzo Santacroce. Осипов заявляв про плани розширення діяльності на Мілан, Венецію, Флоренцію та Неаполь. Серед підтримуваних організацій була асоціація «русское поле» під керівництвом Катерини Корнілкової, яка відвідувала Луганськ і Донецьк та проводила в Італії акції на підтримку псевдореспублік. Також РЦНК проводив семінари за участю європейських політиків, зокрема активіста Сільвіо Марконі з партії «Комуністичне Відродження Італії».
Активну політичну діяльність в Італії розгорнула й дочка Осипова — Ірина, яка очолює асоціацію «РІМ». З 2014 року вона підтримує зв’язки з Андреа Пальмері. Останній утік від італійського правосуддя на окуповану Луганщину, де під псевдонімом «Генералісимус» вступив до батальйону «Призрак», займався вербуванням європейських ультраправих та координацією найманців. У березні 2024 року суд в Італії засудив Пальмері заочно до 5 років ув’язнення, на нього видано міжнародний ордер на арешт. У заходах Осипової фіксували активістів «Координаційної ради солідарності з Донбасом», заснованої Ораціо Ньєррі, та представників партії «Ліга Півночі», яка у 2017 році підписувала угоду про співпрацю з «Єдиною росією». Лише у квітні 2024 року під тиском суспільства «Ліга Півночі» анулювала цю угоду.
У липні 2017 року в Мілані та Відні пройшли проросійські заходи. Зокрема, 6 липня 2017 року в будівлі парламенту регіону Ломбардія відбулася конференція за участю депутата Вітторіо Песато та консула Олександра Нурідзаде, присвячена війні в Україні та Мінським угодам. 7 липня аналітики повідомили про плани проведення антиукраїнської конференції в Римі за участю італійських депутатів та Даніеле Макріса, який називав себе президентом «Центру культури ЛНР». Розголошення цієї інформації дозволило МЗС України та правоохоронцям зірвати пропагандистський ефект заходу. 11 лютого 2019 року у Вероні відкрили «представництво ДНР», засноване Пальмаріно Дзоккателлі. Українська дипломатія назвала це провокацією, а у лютому 2020 року Володимир Зеленський закликав прем’єра Італії Джузеппе Конте закрити подібні незаконні офіси.
Після повномасштабного вторгнення ЄС запровадив санкції проти «россотрудничества», внаслідок чого «русские дома» закрилися у Словенії, Словаччині, Хорватії, Північній Македонії, Чорногорії та Румунії. У 2023 році у Данії викрили шпигунство через місцевий центр. У листопаді 2025 року уряд Молдови закрив російський центр у Кишиневі через гібридний вплив, а навесні аналогічний крок зробив Азербайджан. Бездіяльність щодо таких культурних центрів грає на руку ворогу, адже їхнім головним завданням залишається зрив євроінтеграції України та скасування санкцій проти агресора.