Українські металургійні компанії наразі борються з жорсткою конкуренцією з боку турецьких постачальників, стикаючись водночас із різними європейськими бар’єрами. Про це розповів Олександр Мироненко, який обіймає посаду операційного директора в групі “Метінвест”, під час інтерв’ю для Forbes Ukraine. За його словами, турецькі заводи активно залучають недорогі російські напівфабрикати, що надає їм вагому перевагу у вартості продукції перед українськими підприємствами.
Наслідки такого суперництва вже добре помітні всередині країни, де стрімко збільшується обсяг ввезення турецьких труб. Мироненко наголошує, що певна частина цих товарів фактично виробляється з російської сировини: підприємства Туреччини закуповують дешеві сляби для подальшого перетворення на готовий металопрокат. Менеджер зазначив, що через це Україна фактично купує російський метал, оскільки турецький рулон виготовляється саме з такої дешевої бази.
Тиск з боку турецького імпорту відчувається одразу в кількох ключових секторах, таких як арматура, трубні вироби та рулонний прокат. Завдяки низькій вартості російського походження сировини турецькі компанії легко демпінгують та зміцнюють власні позиції на українському ринку. Водночас Мироненко критикує повільність державних механізмів торговельного захисту в Україні. Якщо Сполучені Штати та Європейський Союз діють миттєво проти дешевого імпорту, то вітчизняні процедури іноді затягуються на роки, дозволяючи закордонним товарам повністю витісняти місцеву продукцію.
Він також підкреслив, що внутрішні потреби країни цілком здатні задовольнити власні виробники. Зокрема, підприємство “Інтерпайп” могло б суттєво наростити випуск трубної продукції, тоді як “Запоріжсталь” здатна повністю забезпечити необхідним прокатом українських споживачів готових виробів.
Окрему увагу представник “Метінвесту” приділив складнощам з експортом до Європейського Союзу. Український бізнес змушений працювати в умовах жорстких квот та дії механізму CBAM, тоді як європейський ринок продовжує спокійно купувати російські напівфабрикати. Мироненко назвав такий підхід політикою подвійних стандартів, де Європа намагається захистити себе переважно за рахунок України.
Додаткових труднощів додають логістичні проблеми через блокування морських шляхів. Через це українська металургія змушена концентруватися переважно на ринку ЄС, оскільки доставка в інші регіони стає надто дорогою та економічно недоцільною. Крім того, видання Forbes Ukraine нагадувало, що у 2026 році на роботу групи “Метінвест” додатково впливають квоти Євросоюзу, CBAM та заблоковані порти.
Раніше Федерація металургів України виступила з вимогою прискорити розслідування стосовно можливого демпінгу турецької металургійної продукції. Галузеві експерти попереджають, що подібна цінова перевага за рахунок сировини з РФ неминуче призведе до скорочення робочих місць, падіння обсягів виробництва та зменшення податкових надходжень.
Сьогодні вітчизняна металургійна галузь перебуває у вкрай важкому стані через ворожі обстріли підприємств, закриття чорноморських портів, дорожнечу логістичних послуг, високі тарифи на електроенергію та обмеження з боку ЄС. Фінансові резерви, які дозволяли триматися на плаву під час перших років повномасштабної війни, у компаній практично вичерпалися.