Нова ескалація напруженості навколо Ірану, зокрема блокування стратегічного морського шляху в Ормузькій протоці, змусила адміністрацію Дональда Трампа перейти до жорсткої риторики. Погрози знищити все та завдати ударів по критичній інфраструктурі Тегерана вказують на спробу Вашингтона радикально змінити баланс сил у регіоні. Водночас іранський режим має значний потенціал для асиметричної відповіді, що може призвести до глобальної енергетичної та гуманітарної кризи. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив політолог-міжнародник Дмитро Левусь. Експерт зазначив, що риторика Трампа є поєднанням передвиборчого експромту та реального роздратування через неможливість швидкого вирішення іранського питання. “Ми не почули нічого нового в словах Трампа. Деякі речі, які він вважав простими, виявилися значно складнішими. Це призводить до експромтів і нервових реакцій, які ми спостерігаємо в прямому ефірі. Трамп зазвичай грає на публіку, але тут причина в постійних експромтах, які виникають у зв’язку з тим, як досягти результату”, — пояснив Левусь. Він також підкреслив, що така поведінка Трампа не є новою: він часто діє імпульсивно, емоційно реагує та змінює свої заяви. Частково це може бути грою на публіку, але в значній мірі — проявом невизначеності та складності ситуації, яка виявилася серйознішою, ніж очікувалося. За словами Левуся, незважаючи на певну хаотичність заяв, ймовірність реальних дій з боку США залишається високою. Мова йде не лише про можливі удари по інфраструктурі, а й про більш широкі військові сценарії, такі як контроль над стратегічними об’єктами в регіоні або навіть обмежені наземні операції. Це, на його думку, випливає з логіки розвитку конфлікту. Він додав, що погрози щодо ударів по інфраструктурі, зокрема по електростанціях і мостах, а також можливі десантні операції є логічним продовженням конфлікту. “Але те, що ці погрози можуть бути реалізовані, зокрема щодо ударів по інфраструктурі, а також можливість наземної операції, наприклад, захоплення островів у Ормузькій протоці, можливо, острова Харк, або навіть рейдові операції безпосередньо на території Ірану, цілком ймовірно. Це логіка розвитку війни, і вона вимагає цього”, — зазначив політолог. Він також підкреслив, що навіть у разі масштабних ударів Іран навряд чи відразу піде на переговори. Швидше за все, Тегеран відповість асиметрично, намагаючись дестабілізувати ситуацію в країнах Перської затоки, атакуючи їхню інфраструктуру та посилюючи хаос у регіоні. При цьому можливості Ірану до опору не слід недооцінювати: незважаючи на удари, він зберігає потенціал для атак, зокрема по енергетичних об’єктах і морських маршрутах. “Іран намагатиметься створити якомога більше руйнувань у сусідніх країнах, зокрема в монархіях. Це може стати великою проблемою для глобального півдня. Навіть якщо удари не будуть надто успішними, ситуація в регіоні суттєво зміниться. Безпека не може бути гарантована Сполученими Штатами”, — підкреслив фахівець. Левусь зазначив, що можливість наземної операції США є лише питанням часу, хоча вона нестиме політичні ризики через можливі втрати серед піхоти. “Не думаю, що втрати американської піхоти будуть колосальними. Завдяки своїй технологічності американська армія здатна швидко реагувати. Однак, зрозуміло, що американська влада не може ігнорувати втрати, і це вплине на політичну ситуацію, але операція все одно відбудеться”, — підсумував експерт. “Апостроф” повідомляв, що США, Іран та група регіональних посередників обговорюють умови потенційного 45-денного припинення вогню, яке може призвести до остаточного завершення війни. Президент США Дональд Трамп звернувся до іранської влади з вимогою відкрити Ормузьку протоку та пригрозив ударами по енергетичній та транспортній інфраструктурі країни. Трамп знову заявив, що Тегеран має відкрити Ормузьку протоку для судноплавства, інакше країну чекають нові атаки на електростанції та мости.