Мер Ужгорода Богдан Андріїв обіймає свою посаду вже понад 10 років, з яких більше чотирьох років місто стикається з наслідками повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Якщо раніше він зосереджувався на локальних проблемах, то з 24 лютого 2022 року до них додалися значні виклики. У результаті, обласний центр Закарпаття став найбезпечнішим містом для релокації бізнесів та переселення внутрішньо переміщених осіб, зокрема завдяки відсутності комендантської години.
У розмові з “Апострофом” Богдан Андріїв зазначає, що найбільшою проблемою міста наразі є вилучення військового ПДФО з міського бюджету, а також обговорює свою заробітну плату та ставлення до питання, чи є Ужгород частиною Будапешта.
“Пане Богдане, ви вже розпочали 11-й рік на посаді мера. Які досягнення та виклики ви можете виділити на сьогодні?” – запитує журналіст. “Перш за все, це підтримка Збройних сил. Говорити про глобальні речі поки що не можемо, адже триває війна. Але в цьому році ми отримаємо 9 електробусів за фінансування Європейського інвестиційного банку, які мають з’явитися в Ужгороді до кінця року. Це грантовий проєкт. Також з державного бюджету виділено 36 мільйонів на добудову ще одного корпусу 19-ї школи, розрахованого на 400 учнів.”
“36 мільйонів – це значна сума,” – підтверджує мер. “Ми також реалізуємо проект капітального ремонту вулиці Карпатської України, яка є головною логістичною артерією міста. Ремонт коштуватиме близько 80 мільйонів. Крім того, ми щомісяця виділяємо кошти для Збройних сил. Цього року вже передали 39,6 мільйонів гривень.”
Мер також розповідає про свої закордонні поїздки, які тривали 37 днів минулого року. “Жодних коштів з міського бюджету на ці поїздки не виділялося, я їздив за власний рахунок. Закордонні відрядження, навіть під час війни, є важливими для залучення підтримки для громади. Більшість генераторів у наших школах та лікарнях – це гуманітарна допомога від міжнародних партнерів, зокрема Німеччини.”
“Ми підписали угоду про співпрацю з чеським Брно, яка вже принесла результати – два автобуси та прибиральну техніку для міста. Також у вересні 2025 року підписали угоду з районом Будапешта Обуда-Бекашмедьєр, що передбачає співпрацю в культурі, освіті та розвитку інфраструктури.”
“У місті продовжують працювати приватні перевізники, які обслуговують пасажирів лише готівкою. Чи можливо вивести весь транспорт з тіні?” – запитує журналіст. “У червні 2025 року в Ужгороді завершили черговий етап запуску електронного квитка, встановлено валідатори на всіх автобусах, і тепер можна розрахуватися безконтактно,” – відповідає Андріїв.
“Яка проблема міста вам найскладніше вирішити?” – запитує журналіст. “Це питання вартості водопостачання та водовідведення. У нас 44 гривні за куб, а обґрунтований тариф становить 75.”
На запитання про свою зарплату, мер зазначає, що вона становить близько 60–70 тисяч гривень. “На руки отримую 59, а нараховують 76 тисяч. Це стандартна сума для міського голови.”
Андріїв також говорить про будинок 1938 року на площі Петефі, який потребує реставрації. “Цей будинок є у переліку тих, що потребують ремонту, але з початком війни ми не можемо виділяти на це кошти. Він приватизований, тому його ремонт – це справа мешканців.”
“Генеральний план міста розрахований на 115–120 тисяч мешканців, але вже минулого року в місті проживало 135 тисяч. Чи плануєте оновлювати генплан?” – запитує журналіст. “Генеральний план допрацьовується, враховуються нові реалії,” – відповідає мер.
“Переїзд під залізничним мостом постійно затоплює під час дощів. Як плануєте вирішувати цю проблему?” – запитує журналіст. “Це питання потребує значних коштів, і наразі не доцільно витрачати їх на проблему, яка виникає кілька разів на рік,” – зазначає Андріїв.
“Скільки грошей ви недоотримали через вилучення військового ПДФО?” – запитує журналіст. “Ми недоотримали 300 мільйонів гривень за минулий рік. Це рішення влади, і я вважаю його правильним у час війни.”
“Скільки переселенців зараз у місті?” – запитує журналіст. “Офіційно зареєстрованих 29 тисяч. Ми ремонтуємо приміщення для їхнього проживання,” – відповідає мер.
“Які у вас стосунки з обласною та центральною владою?” – запитує журналіст. “Ми маємо хороші стосунки з обласною владою, щодня спілкуємося,” – зазначає Андріїв.
“Чи є у вас думка про те, чи є Ужгород частиною Будапешта?” – запитує журналіст. “Наше завдання – жити мирно з сусідами. Це питання не входить до нашої компетенції.”
“Які плани на цей рік для міста?” – запитує журналіст. “Пріоритетом залишається підтримка Збройних сил України, а також соціальна підтримка ветеранів та родин загиблих. Ми плануємо капітальний ремонт пішохідного мосту та площ,” – відповідає Андріїв.
“Ужгород за останні 4 роки змінився в соціальному плані, ставши важливим майданчиком для релокації бізнесу,” – підсумовує мер.