Американський лідер Дональд Трамп отримав новий важіль для економічного тиску на Росію, проте результативність цього кроку залежатиме від рішучості глави Білого дому. Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак у проєкті “Критичне мислення” на Апостроф TV пояснив, що ухвалений закон про “пекельні санкції” надає можливість застосовувати мита до 100% проти держав, що купують російські енергоносії, що зачіпає інтереси Китаю та Індії.
18 вересня Дональд Трамп підписав ініційований Ліндсі Гремом закон, який посилює обмеження проти російської держави, охоплюючи оборонну та енергетичну сфери, фінансові установи, посадовців і так званий тіньовий флот. Окрім цього, нормативно-правовий акт передбачає заборону на в’їзд до Сполучених Штатів для Путіна та низки воєначальників із заморожуванням їхніх американських активів. Найбільшу увагу привертають не прямі заборони проти РФ, а право президента накладати стовідсоткові мита на ключових покупців нафти й газу з Росії — Китай та Індію.
Такий підхід дозволяє уникнути прямої заборони на придбання російської нафти. Натомість США здатні зробити так, щоб імпорт із Росії обходився надто дорого для Пекіна чи Нью-Делі через запровадження максимальних мит на їхні товари, що надходять до Америки.
Подібний механізм тарифів не є новиною для Дональда Трампа, проте сама Росія тепер офіційно опинилася в рамких жорсткого тарифного законодавства. На думку Шлінчака, це створює дилему для президента США. З одного боку, масштабне застосування цього інструменту здатне спричинити непередбачувані наслідки на нафтовому ринку та підвищити вартість пального для рядових американців. З іншого — відмова від його використання викличе критику через те, що Конгрес понад півтора року добивався ухвалення цих санкцій, а Білий дім знову уникає загострення з Москвою.
Окремим чинником виступає Китай. Запланована зустріч Трампа із Сі Цзіньпіном у Білому домі 24 вересня може розширити звичний порядок денний переговорів щодо технологій, торгівлі, чипів та штучного інтелекту питанням російської нафти.
Водночас експерт застерігає від поспішних висновків про те, що після підписання документа американський президент одразу вдарить стовідсотковими митами по Китаю. Мати загрозу в арсеналі часто ефективніше, ніж одразу переходити до дій. Закон також залишає главі держави повну свободу в питанні винятків і дає право скасувати санкції після укладення мирної угоди.
Подібна прив’язка до мирних домовленостей робить санкції предметом торгу, що чудово розуміє Кремль. 15 вересня російська сторона офіційно оголосила про бажання бачити скасування міжнародних обмежень одночасно з припиненням ударів по енергетиці. 17 вересня Пєсков додав, що новий американський закон створить додаткові перешкоди для врегулювання.
Розрахунок Москви полягає в тому, що перспектива зняття санкцій дозволяє затягувати переговорний процес і пояснювати Трампу, що подальші обмеження лише віддаляють мир. На тлі наближення виборів до Конгресу питання цін на пальне стає вкрай болючим для рейтингів чинної влади.
Саме цим пояснюється те, що Трамп публічно просить Україну зменшити кількість ударів по російських нафтопереробних заводах, пов’язуючи глобальний дефіцит дизеля з війною. Середня вартість дизельного пального в США вперше перевищила 6 доларів за галон.
Таким чином, президент США опинився в ситуації, коли він підписав закон для обмеження енергетичних прибутків РФ і водночас закликає Україну утриматися від ударів по НПЗ через високу вартість пального для внутрішнього виборця. Додатковою проблемою є ситуація на Близькому Сході, через яку російську нафту вкрай складно замінити на ринку.
Саме через наявність масштабних лазівок у документі чимало демократів виступали проти його ухвалення, вважаючи його черговим інструментом тарифного тиску в руках Трампа. Лідер демократів у Палаті представників Хакім Джефріс підкреслював ризик того, що санкції, здатні реально нашкодити Росії, можуть залишитися незастосованими, тоді як право на введення тарифів збережеться.
Головна суперечка точиться не довкола необхідності тиску на Кремль, а навколо того, хто саме контролюватиме “санкційний рубильник”. У розпорядженні Дональда Трампа опинився інструмент, що дозволяє паралельно скорочувати нафтові доходи Росії, вести торги з Китаєм, створювати загрози для Індії та демонструвати виборцям прагнення завершити конфлікт.
Раніше Дональд Трамп заявляв, що РФ втратила контроль над власним виробництвом дизелю внаслідок бойових дій проти України.