В Україні почав діяти законодавчий акт № 3339-IX, що регулює сферу генетично-інженерної діяльності та встановлює державний контроль за виведенням на ринок ГМО та пов’язаної продукції, враховуючи правки з законів № 4619-IX і № 4718-IX. Цей документ формує правову базу для захисту біологічної, екологічної та продовольчої безпеки країни, вводячи стандарти Євросоюзу для науки й агропромисловості. Закон чітко розподіляє обов’язки між урядом, профільними міністерствами та контролюючими структурами. Зокрема, при Кабінеті Міністрів створюється постійна Державна комісія з оцінювання ризику ГМО, завданням якої є експертиза під час реєстрації та досліджень у відкритих середовищах. Головною науковою установою визначено Науково-методичний центр з питань випробувань ГМО. Він відповідає за створення і перевірку методик лабораторних аналізів, арбітраж, порівняльні тести та зберігання еталонних зразків. Документ визначає правила для роботи з генетичною інженерією. Працюючи в замкнених системах, підприємства мають самостійно оцінювати ризики — від першого незначного рівня до четвертого підвищеного — спираючись на рішення внутрішніх комісій з безпеки, та вживати захисних заходи. Будь-які дослідження у відкритих середовищах потребують спеціальних дозволів та державних експертиз. Задля прозорості ринку та відстеження обігу створено спеціальні державні електронні реєстри: Державний реєстр ГМО, реєстр дозволів на відкриті випробування, реєстр суб’єктів такої діяльності, перелік виробників і вирощувачів ГМО, а також перелік акредитованих лабораторій. Крім цього, документ зобов’язує проводити післяреєстраційний моніторинг для контролю впливу на екологію та здоров’я людей, а також дає державі інструменти для ефективного нагляду. За порушення цих норм передбачені суворі штрафи: юрособи сплачують від 15 до 20 мінімальних зарплат за порушення правил ринку, а фізичні особи-підприємці — від 5 до 10 мінімальних зарплат. За продаж незареєстрованої продукції штраф становить повну вартість проданої партії, але не менше ніж 100 тис. грн. Контролери також можуть вилучати, знищувати таку продукцію або скасовувати дозвіл на діяльність. У разі заподіяння шкоди довкіллю чи здоров’ю порушники відповідають згідно з кримінальним, цивільним чи дисциплінарним законодавством. Раніше повідомлялося, що проєкт Держбюджету на 2027 рік містить близько 100 млрд грн на підтримку енергетики.