Результати нещодавніх парламентських виборів у Росії закріпили контроль Володимира Путіна над політичною системою. Британський політолог та історик Марк Галеотті у виданні The Times зазначає, що хоча Путін підпорядкував собі еліти та силові структури, Кремль стикається з дедалі більшими викликами: економічною стагнацією та ударами українських безпілотників і ракет по російській території.
Попри заяви Путіна про нібито широку підтримку війни, Галеотті вважає ці вибори сфальсифікованими. За його оцінками, реальна явка становила близько 40%, а підтримка «Єдиної Росії» — близько 37%. Це свідчить про втому суспільства, попри відсутність відкритого спротиву. Також провальною виявилася спроба Кремля інтегрувати у владу «ветеранів СВО»: до Держдуми пройшло лише 46 таких кандидатів, більшість з яких не мають реального бойового досвіду.
Економічні труднощі вже відчутні в регіонах: наприклад, у Мордовії виплати за контракти з армією скоротили з 3 мільйонів до 800 тисяч рублів. Галеотті попереджає, що пропагандистська тактика «нової сукні імператора» стає дедалі ризикованішою.
Щодо майбутнього, історик виділяє кілька сценаріїв. Взимку Росія може посилити удари по інфраструктурі та активізувати гібридні операції в Європі, сподіваючись на втому Заходу навесні. Інший варіант — масштабна мобілізація для захоплення Донбасу. Однак, якщо ескалація не принесе успіху, Путін може вдатися до небезпечніших кроків, включно з використанням тактичної ядерної зброї або атаками на європейські логістичні центри, що Галеотті називає «кошмарним сценарієм».
Навіть після завершення війни повернення до відносин із Заходом, що існували до 2022 року, буде вкрай складним через трансформацію російського режиму в більш авторитарний та антизахідний. Сам Путін раніше заявляв, що нібито був готовий до переговорів, але звинуватив у їх зриві атаки на РФ.