Під час презентації результатів соціологічного дослідження «Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність» директор Інституту Фронтира Євген Глібовицький зазначив, що причиною протесту, який відбувся в липні минулого року, були не НАБУ та САП, а бажання людей продемонструвати владі свої межі. Лише 20% учасників мітингів висловлювали підтримку антикорупційним органам. Глібовицький також підкреслив, що антикорупційні структури наразі функціонують у політичній, а не в правовій площині. Соціологи відзначили, що більшість людей вийшли на акцію протесту за закликами відомих блогерів у соціальних мережах, які говорили про захист демократії, зокрема Найєма, Лачена, Притулу, Стерненка та інших. Тимофій Брік, очільник Київської школи економіки, зазначив, що основна мотивація протестувальників полягала в захисті демократії, оскільки громадянське суспільство повинно підтримувати все хороше, виступати за ЄС та проти свавілля влади. Глібовицький також наголосив, що питання на мітингах не стосувалося НАБУ та САП, це було лише приводом. Він вважає, що стверджувати, що українське суспільство оцінило внесок НАБУ в боротьбу з корупцією, було б перебільшенням. Глібовицький підкреслив, що НАБУ діє в політичній площині, що свідчить про більш глибокі проблеми. Він зазначив, що якщо антикорупція не відповідає на питання про досягнення сталої безпеки, то необхідно шукати нові підходи. Експрокурор САП Станіслав Броневицький прокоментував позицію соціологів, зазначивши, що багато людей хочуть, аби антикорупційні інституції працювали, але існуючі практики створюють загрозу для суспільства. Він попередив, що ця загроза може стати реальністю дуже швидко, оскільки НАБУ частково стало політичним гравцем. Броневицький підкреслив, що публічні заяви про проблеми викликають закритість з боку антикорупційних органів, які не хочуть визнавати існуючі проблеми. Він також звернув увагу на численні процесуальні порушення в діяльності НАБУ та САП, включаючи зловживання та недоброчесність. Броневицький вказав на очевидні проблеми, такі як зливи інформації, покривання своїх, провали конкурсних процедур та кримінальне минуле директора Бюро. На його думку, це відбувається через втягування антикорупційних структур у політичну боротьбу та небажання слухати аргументовані позиції інших. Нагадаємо, що на тлі скандалу з фіктивним усиновленням дитини, в якому звинувачують директора НАБУ Семена Кривоноса, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив про доцільність збереження щорічного формату аудиту Національного антикорупційного бюро України. Водночас антикорупційні активісти вважають спробу провести аудит тиском.