Слабкі місця міжнародного правосуддя на прикладі Путіна

Візит російського диктатора Володимира Путіна до Монголії виявив серйозні недоліки в системі міжнародного правосуддя. Таку думку висловив український адвокат і кандидат на посаду судді Міжнародного кримінального суду Олексій Шевчук в інтерв’ю для «Судово-юридичної газети». Він зазначив, що ситуація, коли країна-учасниця МКС не виконує ордер на арешт, підриває довіру до всієї системи міжнародного кримінального права. “Коли держава-учасниця роками має зобов’язання перед Судом, але фактично не виконує його вимог, це виглядає як серйозний збій системи. Особливо якщо реакція зводиться до формального листування, а особа, щодо якої є ордер, уже безперешкодно залишає країну. Для міжнародного правосуддя це удар по авторитету”, – підкреслив Шевчук. Він також зазначив, що проблема полягає не лише у винесенні рішень, а й у механізмах їх виконання. Міжнародний кримінальний суд не має власної поліції чи силового органу, здатного самостійно затримувати підозрюваних, тому повністю залежить від готовності держав виконувати свої зобов’язання. Шевчук акцентував, що в теорії держави-учасниці мали б автоматично співпрацювати з Судом, але на практиці це часто не відбувається. Це призводить до ситуацій, які створюють враження вибірковості міжнародного права. “Якщо держава є учасницею системи, вона має діяти не лише формально, а й реально”, – додав він. На думку Шевчука, для подолання такої кризи необхідно посилити механізми відповідальності держав за невиконання рішень МКС, а також формувати сильнішу міжнародну політичну волю, щоб ордери Суду не залишалися лише паперовими документами.

Прокрутка до верху