Стратегія Трампа щодо Ірану: піар чи реальна загроза?

Незважаючи на гучні заяви та очікування ескалації, ніч навколо Ірану минула без обіцяного “ядерного апокаліпсису”. Дональд Трамп знову застосував свою тактику — підвищити ставки, створити враження неминучого загострення, а потім відступити. Ця стратегія дозволяє йому виглядати рішучим, уникаючи при цьому реального втягування у великий конфлікт. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” розповів директор Інституту світової політики, політолог Євген Магда. Магда зазначив, що ситуація навколо Ірану, яка викликала значний резонанс, не призвела до серйозних наслідків. На його думку, це пов’язано з типовою тактикою Трампа: спершу він підвищує ставки, а потім відступає. Такий підхід дозволяє йому зберігати імідж рішучого лідера, не заходячи у масштабний конфлікт. “Я уважно стежу за логікою Трампа і можу сказати, що він достатньо передбачуваний. Він підвищує ставки, а потім робить крок назад. Питання в тому, що військові удари, які Трамп анонсував, можуть викликати серйозні проблеми всередині США. Трамп, ймовірно, не готовий давати такий пас демократам”, — зазначив Магда. Експерт підкреслив, що повноцінний військовий удар по Ірану міг би створити серйозні проблеми для Трампа, особливо напередодні виборів. Тому він обрав обережну позицію, залишивши можливість заявити про “перемогу” без реальних бойових дій. За словами експерта, погрози Трампа щодо ядерної зброї слід розглядати як елемент піару та інформаційного тиску. “Це піар, оскільки ядерна зброя використовувалася в бойовому вигляді лише один раз у 1945 році. Після цього вона стала зброєю стримування та погроз. Це елемент інформаційної кампанії Трампа”, — зауважив фахівець. Крім внутрішніх чинників, на ситуацію вплинув Пекін. Китай, який прагне стати економікою номер один, не міг допустити зростання цін на нафту, що негативно вплинуло б на його виробничі потужності. Політолог підкреслив, що КНР традиційно намагається залишатися “над сутичкою”, досягаючи своїх цілей дипломатичним шляхом. “Те, що не загрожувало китайській нафті, не означає, що не існувало загрози для китайської економіки через зростання цін на нафту. Це негативно впливало на економіку Китаю, який намагається стати економікою номер один в конкуренції зі США”, — зазначив він. Експерт додав, що ціни вже знизилися, але подальше падіння можливе лише за умови повного зникнення загрози ескалації. Наразі ринок залишається нестабільним через фактор непередбачуваності. Додаткові умови Ірану щодо транспортування нафти не матимуть вирішального впливу, тоді як військова напруга створює більші ризики для світової економіки. Для Росії ситуація навколо Ірану є можливістю для маніпуляцій. Кремль намагатиметься переконати адміністрацію Трампа натиснути на Україну, щоб зменшити інтенсивність ударів по російській нафтовій інфраструктурі під час двотижневого перемир’я. “Росія має інструменти управління Трампом. Він не довіряє конгресу і формує свою політику так, як вважає за потрібне. Вони намагатимуться переконати американців тиснути на Україну, щоб зменшити обсяги ударів по російській нафті”, — застеріг Магда. “Апостроф” повідомляв, що Трамп виступив із заявою, в якій попередив про можливі драматичні події. У дописі в соцмережі Truth Social він заявив, що “ціла цивілізація може загинути”, але пізніше погодився на двотижневе перемир’я з Іраном. Іранські офіційні особи опублікували численні заяви після оголошення про припинення вогню зі США.

Прокрутка до верху