Дональд Трамп заявив, що стрімке зростання цін на дизельне паливо спричинене українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. Проте енергетичні аналітики зазначають, що вагомішим фактором може бути війна на Близькому Сході, про що повідомляє The New York Times.
За інформацією видання, у США ціни на дизель встановлюють нові рекорди останніми днями. Середня вартість галона пального 11 вересня вперше перевищила $6, а до ранку 14 вересня досягла $6,23. Це приблизно на 65% вище порівняно з періодом до початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого 2026 року.
Бензин також помітно подорожчав. Станом на 14 вересня середня ціна галона звичайного бензину в США становила $4,31, що приблизно на 45% більше, ніж на початку війни з Іраном. Водночас світові ціни на нафту, яка є основною сировиною для виробництва пального, зросли приблизно на 50%.
Енергетична аналітикиня RBC Capital Markets Хеліма Крофт зазначила, що світ має справу з двома війнами за участю найбільших виробників енергоресурсів — Близького Сходу та Росії.
Попри це, Трамп та його адміністрація все частіше акцентують увагу на українських атаках по російських НПЗ, які здійснюються задля скорочення доходів Москви та зменшення її можливостей фінансувати війну. Через це Росія була змушена скоротити або призупинити експорт нафтопродуктів. У своїй соціальній мережі Трамп заявив, що світове подорожчання дизеля нібито головним чином спричинене війною між Росією та Україною, а не Іраном.
Однак навіть представники російської влади не називають українські удари головною причиною. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ситуація на нафтовому ринку стрімко погіршується переважно через нестабільність і ескалацію конфлікту в регіоні Перської затоки.
За оцінками Pickering Energy Partners, поставки дизеля з Росії та Близького Сходу скоротилися до мінімуму. Російський експорт зменшився приблизно на 90% від початку року, а постачання з Близького Сходу — приблизно на 75%. До війни з Іраном Росія експортувала близько 1 млн барелів дизеля на добу, а країни Близького Сходу — близько 1,5 млн барелів. Таке скорочення посилило напруження на ринку.
Глобальний керівник досліджень у сфері пального та нафтопереробки S&P Global Energy Деніел Еванс зазначив, що вплив війни в Ірані, бойових дій в Україні та обмеження експорту Китаєм вичерпав резерви світової нафтопереробної системи. Прогнозувати стабілізацію поки складно, зокрема через масштаб пошкоджень російських НПЗ, відновлення яких потребуватиме часу навіть у разі негайного припинення ударів.
Таким чином, експерти вважають, що стрибок цін має комплексні причини. Українські атаки впливають на доступність російського пального, але масштаб перебоїв пов’язаний із війною на Близькому Сході та скороченням поставок із кількох регіонів.
Президент США Дональд Трамп також заявив, що Україна та Росія нібито погодилися припинити удари по енергетичних об’єктах. Водночас, за даними Financial Times, Володимир Путін не хоче укладати таку угоду до зими, оскільки в Кремлі вважають, що удари по енергетиці України можуть посилити тиск на Київ.
Заявлене перемир’я залишається на рівні риторики без чітких домовленостей, а Кремль уже заявив, що ні про що не домовлявся і не гарантує відмову від ударів.