У Росії посилюється суспільне невдоволення через затяжну війну проти України, економічні труднощі та дедалі жорсткіші обмеження доступу до інтернету. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на соціологічні дані та оцінки експертів.
За інформацією найбільшої державної соціологічної служби РФ – ВЦВГД, рівень схвалення діяльності Володимира Путіна знизився до 65,6%. Це найнижчий показник від початку війни, а від початку року падіння перевищило 12 відсоткових пунктів. Водночас аналітики наголошують, що в умовах авторитарної системи точно визначити реальні настрої суспільства складно через репресії проти опонентів і законодавчу заборону критики війни.
Попри це, якщо порівнювати нинішні показники з попередніми піками підтримки на рівні 80–88%, така динаміка, на думку спостерігачів, може свідчити про зростання втоми населення від війни, яка триває вже кілька років, а також від відсутності прогресу на переговорному треку.
Економічний тиск також посилюється. Санкції, високі процентні ставки та структурні проблеми поступово позначаються на доходах населення і стані бізнесу. Окремим джерелом невдоволення стають цифрові обмеження та посилення контролю над інтернетом, який довгий час залишався однією з найбільш доступних сфер інформаційного простору в країні.
Один із російських чиновників, який погодився говорити анонімно, заявив, що в суспільстві дедалі сильніше відчувається втома від війни: “Багатьом здається, що це триває надто довго”. Він також порівняв тривалість конфлікту з історичними війнами, зазначивши, що відсутність відчутного результату лише посилює розчарування.
Дедалі частіше всередині самої Росії лунає й критика економічної політики влади. На економічних форумах представники бізнесу та експертного середовища відкрито говорять про спад і втрату зв’язку між владою та реальним сектором.
Частина економістів звертає увагу на уповільнення зростання, високу інфляцію та зниження інвестиційної активності. За їхніми оцінками, зростання цін значно випереджає темпи економічного розвитку, що веде до скорочення реальних доходів населення.
Водночас зростає тиск і на бізнес: збільшуються борги компаній і податкові зобов’язання, а фінансова система демонструє ознаки перевантаження. Експерти застерігають від ризиків подальшого уповільнення економіки та можливої рецесії.
Для населення це проявляється у скороченні витрат і слабшій споживчій активності. Деякі економісти при цьому зазначають, що російську економіку частково підтримують високі ціни на енергоносії, однак цього може виявитися недостатньо для довгострокової стабільності.
Додатковим чинником тиску залишаються українські атаки на інфраструктуру нафтопереробки та експорту, які впливають на обсяги видобутку і доходи бюджету.
На цьому тлі в суспільстві посилюється роздратування через обмеження цифрових сервісів. Частина громадян порівнює ситуацію з новою “інформаційною ізоляцією”, яка, на їхню думку, впливає на повсякденне життя та доступ до звичних онлайн-інструментів.
Попри зростання критики, експерти вважають, що політична система залишається контрольованою, а ознак швидких змін режиму наразі не видно. Водночас соціальна напруга поступово зростає, а невизначеність щодо тривалості війни та економічного курсу лише підсилює ці тенденції.