Угорщина: нові виклики у відносинах з Україною та ЄС

Зміна політичного керівництва в Угорщині не призводить до автоматичного вирішення всіх проблем у відносинах з Європейським Союзом та Україною, особливо в контексті санкцій проти Росії та енергетичної політики. Хоча Петер Мадяр висловлює готовність підтримати фінансову допомогу Україні, його дії будуть зосереджені на національних інтересах. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив політолог та міжнародний оглядач Павло Левицький. Експерт підкреслив, що угорський політик Петер Мадяр, всупереч сподіванням, перш за все захищатиме інтереси своєї країни. Він не відмовляється від співпраці з Росією в енергетичній сфері, включаючи імпорт нафти. Проте це не означає, що він автоматично заблокує рішення на користь України. “Багато хто сподівався, що з приходом Мадяра все буде відбуватися виключно за українськими принципами. Це, звичайно, надмірні очікування. Він продовжить політику, яку вважає доцільною. Але є певні нюанси. Делегація Єврокомісії відвідала Будапешт з пропозицією: ми надамо вам ті кошти, які були заблоковані раніше через політику Орбана, а ви, в свою чергу, виділите кредит Україні в розмірі 90 млрд євро на три роки,” — зазначив він. Одним із ключових питань залишається виділення Україні кредиту від Європейського Союзу на суму близько 90 млрд євро. Левицький зазначив, що Угорщина, ймовірно, формально підтримає це рішення, але не братиме участі у фінансуванні. Це пов’язано з тим, що раніше для деяких країн, зокрема Угорщини, було передбачено можливість не долучатися фінансово до таких програм. “Щодо кредиту Україні на 95 млрд євро… ще в грудні на засіданні Європейської Ради Орбан отримав право відмовитися від участі в цьому проєкті разом з іншими країнами. Європейська Рада вирішила, що Угорщина, а також, можливо, Словаччина і Чехія будуть звільнені від участі в цьому кредиті. Тобто він не буде блокувати, але як очільник держави не буде фінансувати ці 90 млрд євро,” — додав він. Левицький також зауважив, що на фоні пом’якшення позиції Будапешта, Братислава починає активніше використовувати право вето як інструмент тиску для відновлення транзиту російських енергоносіїв. “Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що Словаччина не буде блокувати новий кредит Україні, проте готова заблокувати новий пакет санкцій проти Росії. Вони підтримують санкції за умови, що вони ‘не зашкодять інтересам Словаччини’. Це можна інтерпретувати з дипломатичної мови — розблокуйте нам, будь ласка, російську нафту,” — сказав він. Експерт вважає, що кредит для України, ймовірно, буде затверджено після переговорів і певних компромісів. Натомість ситуація з санкціями є складнішою — їх ухвалення може затягнутися через позиції окремих держав. Левицький також зазначив, що Росія активно використовує так званий “тіньовий флот” — понад тисячу суден, які транспортують нафту в обхід обмежень. Тому нові санкції можуть бути спрямовані на обмеження морських перевезень, але їх ефективність значною мірою залежить від підтримки не лише ЄС, а й інших міжнародних партнерів. “Щодо кредиту, я, в принципі, оптимістично дивлюся на цю ситуацію, оскільки Угорщина, одна Словаччина залишиться, з нею також проведуть переговори, можливо, їй запропонують ‘пряники’, так би мовити, і вона погодиться. Або буде якась історія з розблокуванням або частковим розблокуванням нафтопроводу ‘Дружба’,” — зазначив він. “Апостроф” повідомляв, що, незважаючи на спроби режиму Віктора Орбана перешкоджати допомозі Україні, новий уряд Будапешта буде змушений обрати шлях співпраці, щоб відновити власну економіку та отримати доступ до заморожених субсидій ЄС. Для України це означає відносну фінансову стабільність на 2026–2027 роки, яка також підкріплюється рекордними золотовалютними резервами Нацбанку. Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр висловив сподівання, що чинний очільник уряду Віктор Орбан скасує вето на кредит Європейського Союзу для України в розмірі 90 млрд євро. Умовою для цього є відновлення постачання нафти через трубопровід “Дружба”.

Прокрутка до верху