Виклики енергетичної стійкості України: думка експерта

В Україні досі не існує єдиного системного підходу до забезпечення енергетичної стійкості, що призводить до виникнення локальних “енергетичних острівців”, які не можуть ефективно взаємодіяти в кризових ситуаціях. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень. Він підкреслив, що ідея цифровізації сервісів для розрахунку вартості енергетичних послуг, таких як онлайн-калькулятори, є більше елементом зручності та піару, ніж реальним внеском у енергетичну стійкість або підготовку до відключень. “Це лише дрібниця. Вона не впливає ані на підготовку до зими, ані на підвищення стійкості чи надійності. Це просто зручність, один з багатьох інструментів. Це не впливає на енергетичну стійкість, ефективність або забезпечення енергією”, — зазначив Рябцев. Він також зауважив, що покладатися на сонячну енергетику як на основне джерело енергії не варто, оскільки її ефективність значно залежить від сезону. Влітку маленькі сонячні панелі можуть частково задовольнити потреби домогосподарств, але взимку їхня продуктивність різко знижується, що робить їх недостатніми для критично важливих об’єктів, таких як лікарні. “20 м² сонячних панелей у Київській області влітку можуть виробити 220 кВт годин електроенергії. Взимку ті ж панелі дають лише 40 кВт годин на місяць. Тому, якщо хтось реалізує багатомільйонні програми встановлення сонячних панелей на дахах лікарень, це гроші, витрачені даремно”, — сказав він. Рябцев також підкреслив, що відсутність єдиного державного плану стійкості призводить до хаотичного виникнення “енергетичних острівців”, які не можуть підтримувати один одного в критичні моменти. “Ми отримаємо велику кількість енергетичних острівців в Україні, які не зможуть працювати разом і допомагати один одному. Я впевнений, що таких планів немає. Якщо їх немає, то всі ці онлайн чи офлайн інструменти — це лише для піару, щоб показати, що ми до чогось готуємося”, — зазначив науковець. За словами експерта, киянам та ОСББ не слід очікувати допомоги від держави, а варто самостійно ініціювати отримання компенсацій для встановлення автономних джерел живлення, зокрема тих, що працюють на газі або паливі. “Не варто чекати, що їм щось встановлять. Зараз потрібно брати ініціативу у свої руки. Нам потрібне автономне живлення. Звичайними накопичувачами енергії ситуацію не виправити. Потрібні автономні системи, які працюють незалежно від об’єднаної енергосистеми. Це мають бути системи, які здатні працювати, коли все вимкнено. От це потрібно робити”, — підкреслив він. Він також зазначив, що першочерговим завданням міської влади є забезпечення повної автономії об’єктів водопостачання, без яких функціонування інших генераційних установок у місті втрачає сенс. “Що залежить від Київської влади, то перше — забезпечити автономними джерелами живлення об’єкти критичної інфраструктури в Києві, передусім водоканал. Водоканал має працювати за будь-яких умов, за будь-яких обставин, за будь-яких відключень. Якщо це буде забезпечено, працюватимуть і інші когенераційні установки”, — зазначив Рябцев. “Апостроф” повідомляв, що відновлення великих ТЕЦ і розвиток децентралізованої генерації мають відбуватися паралельно, оскільки лише комплексний підхід дозволить уникнути дефіциту тепла та електроенергії в умовах війни. Орієнтація лише на один з цих напрямків може створити додаткові ризики для енергосистеми. Російські окупаційні війська продовжують систематичний терор проти критичної інфраструктури України, розширюючи коло своїх цілей. Окрім традиційних атак на електроенергетику, які тепер спрямовані на створення дефіциту напередодні аномально спекотного літа, ворог почав прицільно атакувати об’єкти водозабезпечення великих міст. Підготовка Києва до майбутнього опалювального сезону в умовах постійних обстрілів вимагає поєднання відновлення великих об’єктів генерації та розвитку розподіленої мережі. Створення автономних енергоостровів у кожному районі столиці є реальним завданням, проте воно потребує чіткої координації між урядом та місцевою владою, а також значних фінансових ресурсів.

Прокрутка до верху